Гібридна система імені Шарикова

Важко сказати, скільки ще проживе потворний гібрид путінської системи. Однак у довгостроковій перспективі він приречений

Нещодавнє інтерв'ю Катерини Шульман викликало жваву дискусію про те, чи можна назвати путінський режим гібридним.

Гібрид, як відомо, - організм, який з'явився внаслідок схрещування генетично різних форм. Путінський режим можна назвати гібридним, але він з'явився в результаті схрещування не авторитаризму і демократії (як вважає Шульман), а радянського бюрократичного "реального соціалізму" та "дикого", бандитського капіталізму. Причому гібридні в Росії не тільки політичний режим, але і соціально-економічна система і всі основні суспільні інститути.

Придбавши найгірші риси "дикого капіталізму" періоду первісного накопичення, вони зберігають і основні радянські вади. Панування держбюрократії в економіці не заважає процвітанню хижацької фінансово-промислової олігархії. Низькопробна ринкова масова культура, орієнтована на вульгарні обивательські смаки, сусідить із майже радянським ідеологічним контролем над основними ЗМІ. Комерціалізація і дорожнеча охорони здоров'я, освіти, комунальних послуг не змінює їх низької "совкової" якості.

Мати цієї системи - "совок". Батько — "дикий капіталізм" із радянських пропагандистських страшилок

Мати цієї системи - "совок". Батько — "дикий капіталізм" із радянських пропагандистських страшилок. Усі 1990-ті роки йшов болісний процес народження монстра. А потім з'явився на світ путінський виродок-гібрид, який взяв у батьків все найгірше.

Можна застосувати й іншу метафору. Професор Преображенський, пересадивши дворовому собаці гіпофіз Клима Чугункіна, створив монстра-Шарікова. А номенклатура, пересадивши в радянське тіло якусь збочену подобу інститутів "дикого капіталізму", створила монстра путінської системи. Ця гібридна система "імені Шарикова" персоналізована у фігурі Путіна, в якому мирно уживаються його "собаче" чекістське радянське минуле і сьогодення доларового мільярдера.

Процес формування гібридної системи можна назвати негативною конвергенцією. Пострадянське суспільство рушило не в напрямі конвергенції з реальним західним світом, а до образу капіталізму, такого, яким його являло тодішнє російське керівництво.

Батьки засновники пострадянської Росії, тобто номенклатурники, чекісти, олігархи і економісти-"реформатори", що приєдналися до них, судили про капіталізм із радянської пропаганди. "Проводячи реформи", вони орієнтувалися саме на цей образ. Радянська номенклатура, думаю, люто заздрила буржуям із картинок "Крокодила", з товстими сигарами в зубах, які сидять на грошових мішках, до послуг яких власні яхти, літаки та чарівні красуні.

Уявляєте, читає радянський міністр синові вірші Маршака і думає: "От везе ж цьому містеру Твістеру — колишній міністр, а "власник заводів, газет, пароплавів". А я справжній міністр, але не маю нічого власного, навіть дача і машина державні. Знімуть, взагалі без штанів залишуся, передати тобі синочок, крім зв'язків, нічого не зможу". Так в колективному несвідомому номенклатурників і зародилася мрія про лубочний карикатурний капіталізм, в якому вони змогли б стати справжніми "містерами Твістерами". І, треба сказати, мрія більшості з них збулася. Щоб переконатися в цьому, досить подивитися біографії великих радянських "колишніх міністрів та їх заступників, які після 1991 року стали великими власниками: Алекперова, Черномирдіна, Вяхєрєва, Щербакова і так далі.

Правляча еліта відмовилася лише від радянської спадщини, яка заважала їй збагачуватися, створювати і передавати у спадок власні бізнес-імперії. Багато в радянському досвіді виявилося їй корисним для контролю над населенням та фінансовими потоками. Перш за все, це відноситься до тотальної пропаганди, каральної системи, спрямованої на придушення як політичної, так і економічної несанкціонованої активності населення.

Путін змінив гібридну систему, повернувши до неї багато радянських елементів

Путін змінив гібридну систему, повернувши до неї багато радянських елементів, що вже здавалося б пішли. Почалося все із невинного начебто повернення нової версії михалковського гімну. А потім Путін знищив всяку конкуренцію на виборах, відновив політичні репресії проти інакомислячих, насадив державну урапатріотичну ідеологію, посилив бюрократичний диктат в економіці. Паралельно при ньому різко посилилися і вади "дикого капіталізму": корупція, нерівність, соціальне і трудове безправ'я і т. д.

Важко сказати, скільки ще проживе потворний гібрид путінської системи. Однак у довгостроковій перспективі він приречений. Адже, як показує практика, гібриди не можуть давати потомства, а гібридні системи — розвиватися і відповідати на виклики часу.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Олександр Поліщук Військовий дипломат, аналітик Фонду "Майдан закордонних справ"
Андрій Таїцький Викладач англійської мови. Працює у В'єтнамі
Сергій Тарута Народний депутат, лідер партії "Основа"
Вероніка Мудра Голова громадської організації "Біла Стрічка"
Іван Семесюк Художник, письменник, музикант
Погода