Про результати виборів до "нових громад"

Стабільність Блоку Петра Порошенка, тріумф Батьківщини та прорив нових політичних сил

18 грудня у 144 об'єднаних територіальних громадах пройшли місцеві вибори. Українці вибирали 76 сільських голів, 46 селищних голів, 21 міського голову, а також відповідні місцеві ради.

Волевиявлення могли здійснити мешканці Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Київської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей України. Також - жителі контрольованих територій Луганської та Донецької областей.

Про що свідчать результати виборів?

Будь-які вибори, незалежно від їх статусу, завжди привертають увагу у контексті аналізу їх результату та роздумів щодо перспектив політичних сил.

Звісно, вибори до окремих територіальних громад не можуть претендувати на репрезентативність настроїв громадян усієї України, однак можуть допомогти у дослідженні динаміки електоральних настроїв.

Перш за все, це показник уваги громадян до самої реформи місцевого самоврядування й ідеї децентралізації. Далі, це зріз електоральних уподобань на низовому, регіональному рівні. Нарешті, це показник рівня розвитку на місцевому рівні політичних партій та їх готовності до вирішення конкретних задач на виборах.

Результати різних політсил за підсумками виборів були як прогнозованими, так і містили певний елемент несподіванки. І тут можна зосередитися на першій "трійці призерів".

Отже, перше місце у "загальнокомандному заліку" беззаперечно одержала "Батьківщина", набравши, за попередніми підрахунками, 33,5% голосів. Це означає завоювання 475 представницьких мандатів.

Загалом, цей результат прогнозований. Очевидно, ми маємо справу із протестним електоратом, котрий саме таким чином висловлює невдоволення нинішньою політикою держави. І, очевидно, у сільській місцевості, де, переважно, і проходили ці вибори, подібні настрої досить сильні.

"Батьківщина" взяла на озброєння кілька досить популярних на даному етапі гасел. Зокрема, це протест проти "тарифного геноциду". Це виявилось досить ефективним, враховуючи, що передвиборча кампанія тривала паралельно із тим, як громадяни одержували "нові платіжки".

Теза про неприпустимість продажу землі не дуже оригінальна, але потрапила у резонанс із побоюваннями громадян

Далі, "Батьківщина" нещодавно, вустами свого лідера, озвучила тезу про неприпустимість продажу землі, що теж є досить актуальним питанням у сільській місцевості. Теза не дуже нова та оригінальна, але вона потрапила у резонанс із побоюваннями пересічних українських громадян, ще й була успішно розтиражована за допомогою ЗМІ. Взагалі, Тимошенко запозичила тему землі у Аграрної партії.

Кампанія "Батьківщини" - дуже "технологічна". Вона містила у собі основний месседж, спрямований проти дій влади, який непогано концентрував у собі популярні у суспільстві політичні теми.

Фактично, з технологічної точки зору, "Батьківщина" майстерно зіграла на страхах мешканців української провінції, що і обумовило чудовий результат на виборах. Правда, виникає запитання, наскільки подібний ефект може бути довготривалим, і чи вистачить "запалу" до наступних виборів?

Друге місце прогнозовано зайняв "Блок Петра Порошенка" із 218 мандатами. Цей результат показує, що і за нинішніх умов не можна недооцінювати "адміністративний ресурс", особливо на рівні сіл та невеликих міст. Саме завдяки концентрації "адмінресурсу" чергова "партія влади" одержала цілком пристойний результат, проте, далекий від минулих досягнень політичної сили. Відповідно, в умовах корупційних скандалів, проблем з економікою та прогресуючим зубожінням – не факт, що БПП зможе ще довго "виїжджати" на адмінресурсі. Проте на місцевому рівні він все ж досі працює.

Не факт, що БПП зможе ще довго "виїжджати" на адмінресурсі

Як то кажуть – "не поспішайте нас ховати". До речі, це відповідь усім тим, хто поставив хрест на політичному майбутньому БПП. Як і будь-яка "партія влади", ця політсила зберігатиме певні позиції, допоки при владі лишатимуться її "перші номери".

Проте, результати "Батьківщини" і БПП були, загалом, прогнозованими. Питання полягало лише у тому, скільки мандатів вони одержать, та як будуть співвідноситися пропорції їх прихильників. Зрештою, одну партію (нехай і неформально) очолює чинний президент, а другу – лідер "президентських рейтингів" на даний момент.

Сенсація третього місця

А от третє місце Аграрної партії – це вже справжня сенсація. За попередніми даними, ця політична сила набирає 11,65% голосів виборців у тих громадах, де брала участь у виборах. За підсумками виборчих перегонів, 22,5% висуванців від Аграрної партії отримають 212 депутатських мандатів.

Необхідно врахувати, що на минулих місцевих виборах 2015 року АП одержала 7,9 % підтримки виборців. Прогрес політсили помітний неозброєним оком. Це ще цікавіше, якщо врахувати, що "аграрники" наразі не представлені у Верховній Раді.

В принципі, на перший погляд, нічого вже аж занадто дивного у цьому результаті немає. Не так давно АП провела з'їзд, на якому вирішили низку важливих партійних задач. Провели ребрендинг із використанням сучасних політтехнологій, оновили керівні органи. Все це засвідчило, що політична сила має серйозні наміри "вклинитися" у розподіл влади в країні. Також з'їзд показав: окрім намірів у "аграрників" є й відповідний ресурс: від кадрового і до фінансового.

Проте цього замало для претензій на позитивний результат. Думаю, більшість спостерігачів, котрі чули про останні політичні акції "аграріїв", ставилися зі скепсисом до їх перспектив. Воно і не дивно. Це не перший проект, що гучно про себе заявляє. Але більшість із них поступово зникають із політичного простору.

Підсумки голосування за кандидатів до місцевих громад показали, що до "аграріїв" треба ставитися серйозно

Звісно, нового логотипу та лідера для одержання конкретних політичних результатів замало. Замало просто намалювати красиву картинку, показати приємне обличчя керівника та виголосити кілька тез публіці.

Скажу відверто: я теж був серед скептиків. Забагато я бачив цих "партійних проектів", що гучно і претензійно запускалися і зникали у нікуди. Але "живі" результати виборів - це те, чого ігнорувати не можна. Адже підсумки голосування за кандидатів до "місцевих громад" показали, що в "аграріїв" справді є потенціал, і до них треба ставитися серйозно.

Висновки і тендеції

Перше за все, третє місце аграріїв на виборах місцевих громад показує, що ця політсила – зовсім не "віртуальна", а має реальні місцеві осередки, бо, хтось, зрештою, мав брати участь у виборах, агітувати та висуватися. І, найголовніше, знаходити підтримку. Тут зовнішньою рекламою не обійдешся – потрібні "живі люди". І вони, очевидно, у аграріїв є. Тим більше, що партійним будівництвом та організаційними питаннями в Аграрній партії тепер опікується один із найкращих політменеджерів країни Роман Безсмертний.

Крім того, це одна з небагатьох політичних сил, котрі розгортають бурхливу діяльність саме зараз, коли більшість конкурентів перебуває у "міжвиборчій сплячці".

Ще один важливий момент. Порядок денний, котрий формує Аграрна партія. Як вже відзначалося вище, конкуренти робили ставку на адмінресурс та "обігрування" певних загальнонаціональних проблем, а також прізвищ популярних політиків. Це спрацювало, але подібна практика може мати короткотривалий ефект.

"Негативний" порядок денний, тобто завоювання політичних прихильників через критику влади в особі президента Петра Порошенка і прем'єра Володимира Гройсмана, Кабміну, Верховної Ради і окремих міністрів, може бути ефективним, але така підтримка також може дуже швидко згасати.

"Аграрники", згідно з їх деклараціями, претендують на те, аби формувати свою власну, "позитивну" програму, яка не просто критикуватиме, але й пропонуватиме. Важко сказати, наскільки подібні претензії виправдаються у стратегічному розрізі, але поки що вони знайшли свою нішу на рівні місцевих громад. І це цілком може мати вплив на подальший політичний процес в сучасній Україні.

Протестні настрої у суспільстві – дуже потужні

Таким чином, вибори до "нових громад", з одного боку, підтвердили традиційні тенденції політики, але й показали деякі нові.

Адмінресурс так само працює, особливо на місцевому рівні;

Протестні настрої у суспільстві – дуже потужні;

Громади бояться перспектив "ринку землі" та не довіряють державній політиці в багатьох питаннях;

Політичний ландшафт перебудовується, з'являються нові політичні сили або "старі", але оновлені, і одразу включаються в політичну боротьбу в якості серйозних гравців.

Петро Олещук, спеціально для Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Олександр Сосницький Доброволець, підприємець
Володимир Василенко Правознавець-міжнародник
Всеволод Кевлич Футбольний і тенісний експерт
Марія Моісеєва Медіа-продюсер української служби "Голосу Америки"
Олена Косенко Психолог
Погода