Аурел Браун
Канадський політолог, експерт із міжнародних відносин
02.09.2016
1672

Захід не може дозволити Путіну визначати майбутнє України

В Україні загострилися й бойові дії на Донбасі. Кремль посилив військову присутність у Криму. Російські сили концентруються біля кордону з Україною, а путінська влада звинувачує київський уряд у намірах вторгнення на півострів

Святкування 25-ї річниці незалежності України було малорадісним. Окрім внутрішніх проблем в країні, загострилися й бойові дії на Донбасі. Крим лишається під владою Росії - Кремль посилив там свою військову присутність. Російські сили концентруються біля кордону з Україною, а путінська влада провокаційно звинувачує київський уряд в намірах вторгнення на півострів. Президент Петро Порошенко застеріг, що не виключає можливості повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Не дивно, що як аналітики, так і політики стурбовані питанням, чи відбудеться повномасштабне вторгнення Росії. Але все ж це, можливо, питання невірне. Доречніше було б запитати, чи дійсно Кремль проводить політику підриву незалежності України за допомогою "інших засобів": хитрих, підступних і вкрай згубних.

За українськими джерелами, Росія вже задіяла значні сили в секретних операціях на Сході України, і має в своєму розпорядженні потужні регулярні війська поблизу східного кордону з Україною.

Агресія Кремля з 2014 року демонструє, що він готовий вдатися до насильства. Володимир Путін, який безповоротно рухає Росію до перетворення на євразійську диктатуру, не може собі дозволити мати біля своїх кордонів України - процвітаючу сучасну демократію, яка може в підсумку інтегруватися в Європу.

Проте, на даний момент загальний наступ малоймовірний. Росія по горло зайнята Сирією і своїми внутрішніми проблемами, така агресія може змусити Захід запровадити катастрофічні секторальні санкції. Більш того, Росія має в своєму розпорядженні і "інші засоби" досягнення стратегічних цілей в Україні і застосовує їх з помітною ефективністю.

По-перше, військовий тиск Росії, погрози і звинувачення покликані змусити Київ прийняти нав'язаний федеративний устрій, при якому управляти країною буде складно, якщо не неможливо.

По-друге, постійна дестабілізація і насильство, спровоковане Росією, відволікає київську владу від реалізації деяких необхідних болісних реформ для модернізації і демократизації.

По-третє, дії Кремля серйозно підривають економіку України. Загострення бойових дій в серпні, наприклад, разюче обвалили українські єврооблігації на 44 базисних пункти, змусивши інвесторів з усього світу вимагати більш високих дивідендів за активами, які вони могли б придбати в Україні.

Росія може розморозити конфлікти поблизу кордонів України, в тому числі і в Молдові, що зробить Україну набагато менш привабливою для інвесторів

По-четверте, Росія може розморозити конфлікти поблизу кордонів України, в тому числі і в Молдові, що зробить Україну набагато менш привабливою для більшості зарубіжних інвесторів.

По-п'яте, Росія, в якості складової частини своєї гібридної війни на додаток до військових, економічних і кібертехнологічних засобів, веде також і психологічну війну проти України, щоб нав'язати їй відчуття загнаності і відчаю.

Простіше кажучи, "інші засоби" Росії - витончені, але вкрай згубні, являють собою загрозу, через яку потрібно бити в усі дзвони на Заході.

Україна зі свого боку також повинна вжити заходів, щоб відбити цю вбивчу політику Кремля. Це означає, що київський уряд повинен подолати десятиліття провалів фундаментальних економічних реформ, придушити всюдисущу корупцію, а політичні партії України мають оволодіти мистецтвом політичного компромісу і бути напоготові проти різних форм екстремізму.

Заходу, однак, потрібно проводити набагато ефективнішу політику щодо України та Росії. Він має бути готовий застосовувати істотні контрзаходи проти російського тиску і агресії і не робити вигляд, що все це - нормальна ситуація, чого домагатиметься пан Путін у ці вихідні на саміті "Великої двадцятки".

Захід також не повинен віднімати для України явну перспективу вступу в ЄС і НАТО з вільної волі українського народу. Далі Захід має серйозно фінансово підтримати життєво важливі на нинішній час українські реформи. Захід та зокрема ЄС повинен ширше відкрити свої ринки для українських товарів.

Щоб виконати все це, йому потрібно зрозуміти, що його підлабузництво перед Росією або дистанціювання від Києва грають на користь стратегії Москви.

Текст публікується з дозволу автора, переклад Gazeta.ua

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Віктор Вовк Громадсько-політичний діяч
Віктор Бобиренко Політолог
Ярина Матвійчук Журналіст Української служби "Голосу Америки"
Антон Мороз Фахівець із соціальної роботи ГО "Форпост"
Іраклій Джанашия Експерт з питань національної безпеки та оборони України в UIF
Погода