Прозорість почала перемагати корупцію
До корупціонерів починають добиратися. І це не фантастика. Це працює. Не скрізь. Темряви ще багато, вона 25 років формувалася. І не тільки владою, але і самим суспільством
Це просто свято якесь. На Рівнещині пов'язали - супер заступник прокурора там цілу мафію тримав. Тепер Онищенко буде в бігах (ех, якого олімпійця втратили... Чи не втратили?). Це, звичайно, ще не Кононенко і Насіров, але вже й не дрібний стрілочник. І не кажіть, що нічого не змінюється. Їх можна змусити працювати, правда, треба робити це постійно.
Ще півроку тому один мудрий чоловік помітив, що в Україні безпрецедентно високий рівень і прозорості, і корупції. Але разом це неможливо на довгому відрізку. А значить хтось повинен перемогти. І доки корупціонери не змогли перемогти прозорість (а спроби були, поправки з голосу і все таке), до них починають добиратися.
І це не фантастика. Це працює. Не скрізь. Темряви ще багато, вона 25 років формувалася. І не тільки владою, але і самим суспільством.
Але, там де світло прийшло на зміну тіні, все працює. І не тільки в сегменті НАБУ або антикорупціонерів. Як приклад - відчайдушний залізничник на Ауді. Спочатку його освятили софітами публічності, потім патрульні зробили свою справу, а потім зв'язка Омелян-Бальчун довела все до логічного завершення.
Будь у цьому ланцюжку податкова або суд, або будь-яке інше відомство з міцними господарниками, нічого б так швидко не спрацювало. І це не означає, що реформ не було, а ось тепер є. Просто не всюди ще добралися. Але ж це й не означає, що не доберуться.
МВФ і Держдеп нам в допомогу.
