Бунт британців - тільки початок
Боротьба щодо "вийти" або "залишитися" стала ключовою подією сучасної історії Великобританії, але і Заходу в цілому
Сталося! Британці вирішили піти з Європейського Союзу.
Драма невизначеності тривала до останньої хвилини. Прихильників виходу виявилося на 1,1 млн більше - 51,9% за вихід проти 48,1% прихильників залишитися в ЄС при явці 72,2% ( дані BBC).
Боротьба з приводу "вийти" або "залишитися" стала ключовою подією сучасної історії Великобританії, але і Заходу в цілому.
Справа не в економіці і міграції, які виплили на перший план у зіткненні британських євроскептиків і прихильників ЄС. Флегматичні британці, які востаннє робили революцію в 1688 році, підняли бунт проти істеблішменту - свого, і заодно брюссельського. Цей бунт відображає кризу західного порядку, що виник після відходу зі сцени його альтернативи - світового комунізму.
Хвиля право-лівого популізму на європейському континенті і в США - ще один прояв цієї системної кризи. Ліберальна спільнота опинилася перед вибором: або шукати нові форми глобалізації і розширення свобод і відкритості, або повертатися до традиційних форм політики - зміцнення суверенітету, протекціонізму, регулюючої ролі держави, підозрілості до чужого.
Західна еліта не зуміла зробити глобалізацію надбанням всього суспільства
На жаль, західна еліта не зуміла зробити глобалізацію надбанням всього суспільства, що знову поставило на порядок денний питання рівності і справедливості. І не знайшовши їх вирішення ті, хто відчув себе обділеним, стали вимагати повернення до старого.
Так починається нова історія європейського проекту інтеграції. Протягом наступних двох років Лондон і Брюссель переглядатимуть 80 000 сторінок договорів, які вони уклали один з одним. Одним із найважливіших питань, яке їм належить вирішити - чи залишиться лондонський Сіті ключовим фінансовим хабом Європи.
Але британський землетрус – тільки початок. На Німеччину, Францію, Нідерланди, Іспанію чекають незабаром вибори і референдуми. Вихід Великобританії став адреналіном для тамтешніх євроскептиків і популістів, які цілком можуть поставити питання про своє розлучення з Брюсселем.
Брюсселю, який отримав ляпаса від британців, потрібно думати про серйозні реформи, які б зберегли єдність Європи. Виникає питання: де ті європейські лідери, яким це до снаги? За відсутності у ЄС Великобританії, яка була мускулом прагматизму і лібералізму, всередині союзу неминуче виникне новий баланс сил і поки неясно, яким він стане.
Швидше за все, посилиться значення франко-німецької осі. Але Франція, якщо дати їй волю, зробить Європу більш дирижистською і остаточно її забюрократизує. А це означає нові бунти. Спасіння в тому, що французькі президенти слабкі навіть для того, щоб управляти Францією.
Але чи зможе Німеччини утримати Європу на своїх плечах? Особливо коли Європа знову почала підозрювати Берлін у надмірних амбіціях. Ось уже нова влада в Польщі говорить про необхідність стримування як Росії, так і Німеччини. А в самій Великобританії неясно, чи зможе Лондон утримати Шотландію і заспокоїти Північну Ірландію?
Між тим, європейський проект втрачає довіру європейців. Так, тільки 44 % британців, 39% французів і 47% іспанців ставляться до ЄС позитивно. Але є й підстави для оптимізму - 74% європейців вважають, що ЄС повинен відігравати активнішу роль. Молоді європейці хочуть жити в єдиній Європі і не бажають повертатися в національні квартири.
Цей струс Заходу був ой як потрібен! Він його розбудив і змусив зажирілі еліти почати думати і боятися!
Так, BREXIT - землетрус для Заходу. Але цей струс йому був ой як потрібен! Він його розбудив і змусив зажирілі еліти почати думати і боятися! Змусив їх міркувати, шукати шляхи повернення довіри суспільства.
Європа стане картковим будиночком? Облиште! Не стане. Європа буде шукати нові сполучні тканини - повільно, методично і наполегливо. Хоча європейцям доведеться зішкребти багато іржі. І змінити не тільки своїх політичних регуляторів, але і прочистити судини своєї конструкції.
Що цей струс означає для Росії? Ми зі своєї периферії бачимо, як найпотужніша в світі цивілізація почала пошук нових форм життєздатності. Саме ця цивілізація, незважаючи на свою лихоманку, продовжує встановлювати правила гри і прогресу. Тому для Росії так важливо, куди йде Захід. Є ілюзія, що розбрат в Європі збільшує російські шанси половити рибку в каламутній воді. Що ж, це завжди заняття слабких. І воно може дати дивіденди. Тим більше, що європейський популізм так хоче використати Росію у своїх іграх.
Найпотужніша в світі цивілізація почала пошук нових форм життєздатності
Але дивіденди від цієї гри для нас можуть бути тимчасовими. Підтримка право-лівого популізму, проповідує протекціонізм і підозрілість до навколишнього світу, навряд створить для Росії сприятливе зовнішнє середовище. Західні популісти нас будуть підозрювати так само, як і інших чужих. А непередбачуваність і конвульсії Заходу не дадуть Росії можливість продовжувати свою політику непередбачуваності, яка ґрунтується на вірі в міцність західних правил гри!
Захід починає пошук своєї нової істини. Врешті-решт вони розберуться. Це вже не перша криза ліберальної цивілізації. І кожен раз він дозволяв їй підніматися на новий рівень прогресу. І зараз вони виживуть: змінять машиніста, поставлять новий локомотив і почнуть рух. І нам їх не наздогнати. Якщо не зуміємо вскочити в останній вагон.
