Коли бачу Луценка, згадую Зварича
Колишній президент Віктор Ющенко, як і його протеже Петро Порошенко, свого часу призначив одного зі своїх "любих друзів" без юридичної освіти на посаду міністра юстиції
Коли спостерігав за призначенням Юрія Луценка новим генеральним прокурором, одразу згадав події довкола Романа Зварича 11-річної давнини. Чи хтось пам'ятає пов'язаний із ним скандал? Між ними існує тісний зв'язок, адже Зварич намагався повернутися в українську політику на парламентських виборах 2014 року через Блок Петра Порошенка, у списку якого він отримав 82-е місце. Однак БПП виграв лише 63 депутатських мандати за пропорційною системою, і Зварич не потрапив до Верховної Ради.
Можливо, Луценку слід зробити Зварича, який має багато вільного часу, своїм "старшим радником". Тоді вони б змогли обговорювати предмет, про який жоден із них нічого не знає – верховенство права.
Колишній президент Віктор Ющенко, як і його протеже Петро Порошенко, свого часу призначив одного зі своїх "любих друзів" без юридичної освіти на посаду міністра юстиції. Зварич став проффесором всього через рік після того, як цього титулу під час президентських виборів 2004 р удостоївся Віктор Янукович. Зварич не лише не мав юридичної освіти, а й збрехав про магістерський диплом і звання PhD, нібито отримані в Колумбійському університеті. Тоді я сказав: "Замість того, щоб визнати власну провину, він повторив звичну тактику представників режиму Кучми і заявив, що став жертвою змови. Це - поганий знак від нового уряду, адже вони повторюють методи оточення Кучми".
Чи отримаємо повторення скандалу Зварича 2005 року і чи почуємо про те, що Луценко – також проффесор?
Чи отримаємо повторення скандалу Зварича 2005 року і чи почуємо про те, що Луценко – також проффесор? Чи дізнаємося згодом про те, що Луценко став жертвою змови?
Зварич перебував на посаді міністра юстиції лише вісім місяців, і на зміну йому прийшли два жахливих міністри від Партії регіонів – Олександр Лавринович і Олена Лукаш. Єдиним хорошим міністром юстиції до часів Майдану в Україні був Микола Оніщук. Порошенко міг продемонструвати свою відданість європеїзації країни, призначивши на посаду генпрокурора молодого правника із західною юридичною освітою.
Призначення четвертого поганого генпрокурора з часів Євромайдану відображає захоплення постреволюційної держави дружнім до олігархів Порошенком і стагнацію України під час його президенства. Виконувач обов'язків президента Олександр Турчинов і згодом Порошенко призначали генпрокурорами Олега Махніцького, Віталія Ярему і Віктора Шокіна, що засвідчило небажання БПП і "Народного фронту" притягнути до відповідальності Януковича та представників його клептократичного мафіозного клану, запровадити верховенство права й боротися з корупцією на найвищих щаблях. Це було не лише ганьбою саме по собі, а й образою українських патріотів, які загинули під час Майдану й АТО.
Призначення Луценка четвертим постмайданним генпрокурором підтримали дві нові-старі партії влади – БПП і НФ. Згідно з модифікованою версією відомої фрази, історія повторює себе вперше як фарс, вдруге – як трагедія, втретє – як нова помилка і вчетверте – як відвертий саботаж.
Будьмо відверті – БПП і НФ не просто повторюють помилки президентства Ющенка, які б ми могли їм пробачити. Луценко є четвертим поганим генпрокурором з лютого 2014 року і другим втіленням проффесора Зварича. Насправді дві українські партії влади відверто саботують європейську інтеграцію власної країни, для якої правосуддя, верховенство права і боротьба з корупцією є невід'ємними елементами будь-якої реформи.
Дві українські партії влади відверто саботують європейську інтеграцію власної країни
Українська прокуратура чисельністю в 20 тис. осіб майже втричі перевищує аналогічну британську інституцію, в якій працюють 8 тис. співробітників. Сміхотворна уніформа прокурорів і їхня політична культура свідчать, що цей орган лишається радянським за своєю суттю та не має нічого спільного з верховенством права. З допомогою п'ятого українського президента генпрокуратура відверто саботувала притягнення до відповідальності представників режиму Януковича, а також інших вбивць і зрадників та не проявляла ніякого інтересу до європеїзації верховенства права в країні.
Україна лишатиметься політично нестабільною, поки політичні партії, громадські організації та журналісти, які віддані європейській інтеграції, протистоятимуть партіям влади, які заважатимуть встановленню правосуддя та верховенства права. Ця боротьба зрештою завершиться перемогою прихильників європеїзації України.
Європейська інтеграція Україна пройшла багато етапів з 1991 року, однак після 2010-го можна говорити про два основні періоди. Під час першого українські патріоти перемогли радянських ватників в ході президентства Януковича, Майдану і АТО, і сьогодні проросійські та євразійські погляди найменш популярні в суспільстві за часи незалежності. Другий період, під час якого українські патріоти намагаються перебрати владу над радянськими інституціями, зараз лише починається.
Історія - на боці патріотів, які вимагають повноцінну європеїзацію України. Ті з нас, які хочуть допомогти їм ззовні, можуть зробити це, приєднавшись до все більшої кількості експертів, що вимагають від МВФ, США і ЄС зробити вимоги надання фінансової допомоги Україні жорсткішими. В їх основу має лягти припинення саботажу правосуддя, демонстрація справжнього бажання європеїзувати верховенство права та побороти корупцію на найвищому рівні.
P.S. Ще однією умовою може стати надання Луценку можливості безкоштовно отримати юридичну освіту в престижному західному університеті.
