Путін хоче влашутвати на Донбасі "гібридний мир" - йому ця територія не потрібна

Війна виручала Путіна вже три рази. Перший раз - в Чечні - скачок рейтингу, другий раз - в Грузії, третій - Крим і Донбас. Всі ці війни завершувалися хоча б символічної, але перемогою. Тому що Крим "відкусили", Абхазію і Осетію "прибрали", а в Чечні "порішали" - як того хотів Путін.

Російський слід напевно присутній в питанні визнання незалежності Нагірного Карабаху, який зараз всерйоз розглядається урядом Вірменії. Це може привести до переходу невизнаної республіки під контроль Єревану.

Сумнівів в присутності "російського сліду" в ситуації з визнанням Вірменією Нагірного Карабаху бути не може, - говорить Дмитро Орєшкін "Апострофу". - Хоча б тому, що Вірменія користується російською зброєю. Як, власне, і Азербайджан. Але тональність висловлювань російського силового блоку швидше антиазейбарджанська. Проармянська. Судячи з усього, це пов'язано зі сприйняттям в Росії Азербайджану як союзника Туреччини і конкурента Росії на нафтовому ринку.

Зараз Москва заявляє про свій нейтралітет і про те, що обидві держави - "для нас партнери". Але мені здається, що без згоди Росії заяви про приєднання Карабаху з боку Вірменії не звучали б. Без російської підтримки Вірменія не змогла б воювати з Азербайджаном. Хоча б тому, що останній сильніше в економічному і, мабуть, у військовому плані.

Тепер щодо аналогій. Я думаю, що зараз в російському силовому істеблішменті розробляється багато схем. По-перше, що робити з Вірменією. Минулого разу, в 2008 році, військові були дуже незадоволені, що під тиском світової громадськості довелося зупинитися (під час російського військового вторгнення до Грузії, - ред.). Стратегічне завдання Росії - прорубати сухопутний коридор до Вірменії - не було вирішено. Вірменія як стратегічний союзник РФ на Кавказі залишилася відрізаною. Підкріплення можна вводити тільки повітрям.

Приєднувати цю територію (Донбас) Путін не хоче і не може. Власне кажучи, він ніколи і не обіцяв цього робити. У нього немає ані грошей, ані бажання. Навіщо йому зайве покарання, та ще й зайві 3 млн осіб, які проживають на зруйнованій території? Краще нехай вона буде в Україні, але тільки формально.

Те саме стосується Придністров'я. З об'єктивних причин воно все більше змушене розгортатися на Захід. Шевчук (президент невизнаної республіки Придністров'я Євген Шевчук, - ред.) Всіляко це маскує, робить різні заяви. Але що йому ще робити, коли у Придністров'я з одного боку - Україна, а з іншого - Молдова? У Генштабі РФ це сприймають як виклик.

Що стосується Донбасу, то тут, як на мене, ситуація абсолютно прозора. Приєднувати цю територію Путін не хоче і не може. Власне кажучи, він ніколи і не обіцяв цього робити. У нього немає ані грошей, ані бажання. До того ж, від нього чекають саме цього, тому Кремль і не зважиться на такий крок. Навіщо йому зайве покарання, та ще й зайві 3 млн осіб, які проживають на зруйнованій території? Краще нехай вона буде в Україні, але тільки формально. Це в інтересах Путіна.

З іншого боку, чим гірше справи йдуть з російською економікою, тим більше Москва потребує якоїсь символічної перемоги. Вона повинна мобілізувати розчарованих людей.

З Сирією вже пішло не так ... Я думаю, що в доступному для огляду майбутньому у Путіна вистачить "мудрості" в подібні історії не втручатися. Так що на Донбасі була "гібридна війна", а зараз настане "гібридний мир".

Текст публікується з дозволу редакції "Апостроф"

Путін хоче влашутвати на Донбасі "гібридний мир" - йому ця територія не потрібна

Коментарі