Про підкилимну боротьбу за крісло генпрокурора
Як може людина, місце якої вочевидь на лаві підсудних, бути Генпрокурором чи виконувати його обов'язки?
Через свою недосвідченість у кар'єрних інтригах і підкилимових баталіях я спершу навіть здивувався, коли Севрук, ставши в.о. генпрокурора, пішов у наступ на Сакварелідзе. Адже, на думку його колег, цей чиновник - не зі сміливців. А враховуючи те, що його попередник Гузир через атаку на ініціаторів розслідування справи "діамантових прокурорів" уже втратив посаду, все видавалося доволі нелогічним - до вчора, коли побачив статейку, спрямовану проти ще одного пристойного хлопця з Генпрокуратури - Сергія Горбатюка, керівника спеціального підрозділу із розслідування подій на Майдані.
Автор матеріалу - дресирований прокурорський пудель на ім'я Володимир Бойко - через власну тупість навіть не зумів приховати: привід для публікації - побоювання його замовника, що Горбатюк може претендувати на посаду генпрокурора. Відро помиїв, вилите на одного з небагатьох чесних і професійних людей, з якими суспільство пов'язує несміливі надії на зміни в ГПУ, видало замовника з бебехами. І пазл склався: Севрук бачить на цій посаді себе й інтригує проти потенційних "конкурентів". Тому й розійшовся не на жарт, забувши про свою звичну обачність.
Він був одним із небагатьох, до чиїх можливостей (і обов'язків) входило зупинити вал міліційного свавілля, що призвів до смертей багатьох десятків людей
Схоже, наш найдорожчий в.о. абсолютно не розбирається в політичних реаліях країни. Думаю, шанси сірого, безпринципного й абсолютно конформістського чиновника обійняти цю посаду в нинішній ситуації і без того невеликі. А враховуючи посаду, на якій Севрук працював під час Майдану, таке призначення здатне вивести в мінус рейтинг будь-якого пов'язаного з цим політика або партії.
А Севрук мав би непокоїтися про інше. Якимось дивним чином його власні дії під час Революції гідності досі не стали предметом розслідування. Адже він був одним із небагатьох, до чиїх можливостей (і обов'язків) входило зупинити вал міліційного свавілля, що призвів до смертей багатьох десятків людей. І побиття студентів, і беззаконні затримання активістів, і репресії проти Автомайдану, і кришування ментами тітушок (і навіть їх озброєння), і розстріл демонстрантів із помпових рушниць та інше незаконне застосування спецзасобів - усе це належало до сфери відповідальності Севрука як прокурора з нагляду за МВС. Понад те, я переконаний, що усвідомлення ментами хоча б якогось контролю з боку прокуратури неодмінно зупинило б і командирів, і рядових виконавців розстрілів в останні трагічні дні.
А тепер поясніть собі: як може людина, місце якої вочевидь на лаві підсудних (щонайменше - за злочинну бездіяльність), бути Генпрокурором чи виконувати його обов'язки? Бо це вже не конфлікт інтересів, а просто крах самого поняття "правоохоронна система"! Невже змовчимо?
Коментарі