В очікуванні всеросійської ДНР і останні дні "путінської більшості"

Складно сказати, коли саме станеться те, про що багато хто боїться говорити вголос. Але картина того, як саме це станеться, вже сьогодні більш-менш ясна - як у фільмі Роланда Емеріха "2012"

В умовах, коли "низи" завмерли в імпотентній розгубленості підліткового інфантила, що отримав по руках за свої мілітарисько-імперські "пустощі", на перший погляд, здається, що цьому періоду лихоліття не буде кінця. Але це - досить оманливе судження. - Пише ліберальний російський публіціст Саша Сотник для Newsader

Ще рік тому суспільство очікувало значних перемог, і тепер починає усвідомлювати, що "щось пішло не так". Кремль обіцяв одне, а на ділі вийшло зовсім інше: санкції, зубожіння, вал безробіття, посилення податкового тягаря, інфляція з девальвацією національної валюти,що маячить за нею. І Крим, як з'ясовується, не зовсім "наш". Він відірваний від материкової Росії, і тепер, в результаті блокади, занурений в темряву. Своїм "телефонним опитуванням" влада фактично зняла з себе відповідальність за те, що жителям півострова уготоване життя у відсіченому від світу гетто. Не буде електрики - не буде й тепла. Полопаються труби, почнуться проблеми з каналізацією. Це може призвести до виникнення епідемій. Інформація з Криму може попросту перестати надходити, в силу відсутності зв'язку та інтернету, до того ж вона буде "урізатися" і з політичних міркувань. Адже якщо там трапиться гуманітарна катастрофа, кремлівським вождям зовсім не захочеться розголошувати інформацію про новий "блокадний Ленінград XXI століття". Навіть якщо голоду там і не буде, жителям відрізаного від цивілізації півострова в будь-якому випадку не позаздриш.

Так руйнуються пропагандистські міфи про те, що "своїх не кидаємо"

Так руйнуються пропагандистські міфи про те, що "своїх не кидаємо". Кидаємо, ще й як! Зі знущальним єзуїтством: "Ви ж самі хотіли? - От і отримуйте свій вибір з повним набором поневірянь і злигоднів." Тим часом Крим - це модель будь-якого російського регіону. Путін вже показав, що проблеми всередині Росії його не цікавлять: "Платіть податки і виживайте самі. А нам цікавіше бомбити Сирію і лякати Захід літаючим міжконтинентальним ядерним смітником."

А грошей стає все менше. У наявності початок кризи з виплатою зарплат. Відзначимо, що багатьом працівникам їх виплатили в останній день 2015 року. Цим викликали навіть у Москві перебої в Ощадбанку. Населення скупчилося біля банкоматів, і добре, що жоден з ФСБшників поки що не сприйняв це "скупчення" як маніфестацію, що загрожує режиму. Населення стояло і смиренно очікувало своєї черги на отримання коштів, задумливо опустивши очі в підлогу. Про що воно міркувало? Про те, що це Обама влаштував їм "хороший Новий рік" чи все-таки про примарність і безглуздості путінських "переможних досягнень"?

Обіцяний "песець" все-таки не спізнився. Він взагалі - пунктуальна тварина

А поки народець не розібрався у своїх і кремлівських "косяках", гроші продовжують невблаганно танути. Обіцяний "песець" все-таки не спізнився. Він взагалі - пунктуальна тварина. Сказав "прийду" - і ось він, на порозі: зустрічайте, заслужили.

Складно сказати, коли саме станеться те, про що багато хто боїться говорити вголос. Але картина того, як саме це станеться, вже сьогодні більш-менш ясна - як у фільмі Роланда Емеріха "2012". Пам'ятаєте епізод, де головні герої летять у літаку, а цілі материкові пласти з містами обрушуються в безодню і йдуть під воду? Приблизно так - якщо образно - все і буде виглядати. Одномоментно завалиться банківський сектор, обрушиться фінансова система, настане економічний колапс, що викличе найжорстокішу політичну кризу по всій країні. Перші ознаки "прощання з регіонами" ми бачимо на прикладі "подарунка" Путіна Кадирову. Чечня де-факто вже відокремлена від Росії. Вже видно обриси скандалу, що назріває між Казанню й Москвою. З геополітичної точки зору, з Татарстаном все складно, але варіант зміни відносин між ним і федеральним "центром" буде в підсумку знайдений і визнаний політично й економічно оптимальним, після чого природним чином на цей шлях встануть інші регіони.

"Коли закінчиться все", не виключена спроба захоплення влади в Кремлі вже відвертою фашистської хунтою. В принципі, там і так вже всі поголовно - фашисти, але одна справа - опричнина, і зовсім інша - танки на вулицях. У такому разі населення буде просто кинуте напризволяще та залишено в міських "джунглях", після чого почнеться хаотична "гра на виживання" - на всій території Росії. Деякі олігархи встигнуть "помахати ручкою" потопаючому "русскому миру" з бортів своїх літачків, що вчасно злетять у повітря. Ті ж, хто запізниться "до трапу", візьмуться сколочувати свої приватні армії для захисту накраденого і його примноження за рахунок "відстріляних" конкурентів. Частина населення приміряє на себе форму "Моторили", інша буде перебиватися "чим бог послав". А бог пошле небагато: Він взагалі перестане заглядати в цю новоспечену супер-ДНР на площі 1/7 частини суші, залишивши демонам дожирати все, що стрімко розлагається.

ДНР - це погано, а ядерне ДНР на всій площі Росії - це глобально небезпечно

Видається, що світова спільнота вже сьогодні має задуматися про те, що ДНР - це погано, а ядерне ДНР на всій площі вчорашньої кепсько керованої Росії - це дуже погано і глобально небезпечно. Ось чому необхідно прорахувати всі варіанти неминучого обвалення РФ, і в першу чергу - найпесимістичніший. Якщо встигнути вчасно взяти під контроль всі військові об'єкти, включаючи АЕС і підприємства ВПК, то буде шанс запобігти катастрофі планетарного масштабу.

Путінський режим, звичайно ж, нелюдський і небезпечний. Він злочинний, злодійкуватий, пихатий і чванливий, але хоча б у чомусь передбачуваний. У разі відсторонення Путіна від влади неминуче відбудеться все вищеописане. Воно і з Путіним відбудеться, але не так скоро і різко. Варіант "народного повстання" відмітається повністю через відсутність у Росії народу як такого. Не рахувати же народом боязку, заздрісну і злобну масу, здатну об'єднатися лише для того, щоб порадіти фактом відбирання чужих територій та вбивств громадян суміжної держави? Порадіти, після чого отримати "винагороду". Це вже навіть не електорат Путіна. Це - населення майбутнього всеросійського ДНР.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

8

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Остап Українець Письменник, перекладач
Максим Кияк Експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"
Тарас Чмут Голова правління "Українського мілітарного центру"
Надія Романенко Керівниця проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Тарас Антипович Письменник, сценарист
Погода