Георгій Чижов
Політолог, керівник бюро Центру політтехнологій
18.12.2015
7370
2

Путін забув про хунту й Новоросію. Але тимчасово

Попри таке "потепління" в риториці, не треба обманюватись. Від своїх планів Путін не готовий відступати.

Останній виступ Володимира Путіна свідчить про те, що він в своїй агресії переорієнтувався з України на Сирію й Туреччину. Месиджі на адресу України стали м'якшими. Є бажання, щоб їх почули. Путін ще не готовий повністю вийти з україно-російського конфлікту. Але бажання зменшити для себе навантаження, скоротити витрати, простежується.

Він вже не розділяє Донбас на частини. Готовий повернути регіону попереднє положення. І в такому вигляді підвести під особливий статус. Його тішить перемога Опозиційного блоку. Хоч партія позиціонує себе проукраїнською. Але об'єднуючи у своїй промові Донбас він автоматично проводить паралель між бойовиками "ДНР-ЛНР" і Опозиційним блоком. Це дає привід для найактивніших прибічників сепаратизму говорити, що Путін їх "зливає".

Змінилась позиція й щодо російських військових на Донбасі. Виявляється, вони там є. Просто тепер це відставники, які або поїхали туди добровольцями, або найнялись у приватні компанії. Якщо захоплять російського офіцера, то він вже й не заперечуватиме, що він офіцер. Підтверджуватиме, що пройшов підготовку в російській армії. Але зауважить, що пішов у відставку й завербувався у приватну компанію. Така версія Кремля суперечить російському законодавству, де є стаття про найманство. Від переформулювання цієї фрази смисл не змінюється. Світ має відповідно на неї відреагувати.

Україна може піти на помякшення санкцій. Але Європа не повинна поступатись нічим

У газовому питанні Путін вже не обриває нитку зв'язків із Україною. В той же час натякає: якщо не гратимете за нашими правилами, можемо переглянути наше співробітництво. Розуміє, що правила гри трішки змістились на користь України. Ще два роки тому Росії здавалось, що вона легко обійдеться без українського транзиту, то зараз їй здається, що це зовсім не так. Принаймні найближчим часом. "Північний потік — 2" під великим питанням. У Європі серйозно протидіють цій ідеї.

Максимально високу ціну хоче виторгувати за українських в'язнів. А де є ціна, там є торг. Обмінювати російських військових доведеться. Бо якщо інші побачать відсутність бажання обмінювати, поводитимуться інакше. Можуть розповісти багато цікавого. Зараз Євгеній Єрофєєв і Олександр Олександров почувають себе надто впевнено. Знають, що їм дадуть років по 15, але це не має жодного значення. Хоча одразу після затримання, поки до них не пускали російських дипломатів, поводилися жалюгідно. Сенцов, Кольченко й Савченко теж не відбудуть повного терміну. Путін намагатиметься їх обміняти на зняття санкцій. Україна може піти на помякшення санкцій. Але Європа не повинна поступатись нічим. Інакше Путіну стане вигідно брати українців у заручники.

Попри таке "потепління" в риториці, не треба обманюватись. Від своїх планів Путін не готовий відступати. Щойно в Україні почнуться якісь деструктивні процеси,
Кремль у той же момент згадає стару термінологію про хунту й Новоросію на лівому березі Дніпра.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Геннадій Друзенко Міжнародний правник
Володимир Горбач Політичний аналітик Інституту Євро­атлантичного співробітництва
Віктор Вовк Громадсько-політичний діяч
Віктор Бобиренко Політолог
Ярина Матвійчук Журналіст Української служби "Голосу Америки"
Погода