Годі виставляти себе на посміховисько
Годі вести себе як діти й ображатися, що над французькими бідами світ сумує більше, ніж над нашими. Щось я не пам'ятаю в Україні такої вже тотальної солідарності, наприклад, з християнами Південного Судану, яких досі масово ріжуть ісламісти. Або з бідами ерітрейців. Так уже склалося, що Франція - це одна з провідних світових країн, а Україна - ні. Принаймні, поки що. Але обурюватися з цього приводу - дитячість і недоумство.
Зараз, коли пристрасті трохи вщухли, як і мої емоції, поділюся з вами причинами того, чому всі попередні дні так хотілося розбити екран комп'ютера. Це буде декілька "годі".
- Годі видавати бажане за дійсне з приводу російського сліду у паризьких терактах. Невже ви серйозно думаєте, що Обама та інші західні лідери, май вони від розвідки хоч мінімально достовірні відомості про таку версію, погодилися б опинитися з Путлером в одній будівлі (не кажу вже - потиснути руку)? І фейки про заарештованих кадировців повторювати не варто - вони до паризького теракту відношення не мають.
- Годі при аналізі такого роду ситуацій глибокодумно задирати вгору палець, повторюючи побиту вульгарність "задумайся, кому вигідно". Якщо йти цим шляхом, то найбільші вигодонабувачі від смертей наших пацанів на Майдані - це ми з вами, тобто, майдануті (бо саме так був остаточно делегітимізований і вимушений тікати Янукович). Таким чином, виходить, це ми їх убили? А бійню на Донбасі теж ми влаштували? Адже саме ці події зробили нашого ворога світовим вигнанцем, а санкції проти нього - руйнівними для економіки. Тобто, ми були найбільш зацікавленими. Цього достатньо, щоб звинуватити нас у вбивствах наших людей - чи все-таки спробуємо включити мізки?
Годі виставляти себе на посміховисько, прив'язуючи Путіна до будь-якого нещастя на землі
- Годі виставляти себе на посміховисько, прив'язуючи Путіна до будь-якого нещастя на землі. Той же ісламський фундаменталізм є чинником окремим і самостійним. При всій ситуативній підтримці його і взаємодії з ним КГБ-ФСБ, він аж ніяк у шістках у чекістів не ходить і є всесвітнім злом - не меншим, ніж Путін.
- Годі вести себе як діти й ображатися, що над французькими бідами світ сумує більше, ніж над нашими. Щось я не пам'ятаю в Україні такої вже тотальної солідарності, наприклад, з християнами Південного Судану, яких досі масово ріжуть ісламісти. Або з бідами ерітрейців. Так уже склалося, що Франція - це одна з провідних світових країн, а Україна - ні. Принаймні, поки що. Але обурюватися з цього приводу - дитячість і недоумство. До речі, це Франція у нинішній період активно допомагає Україні економічно і політично, а не навпаки. І це Франція несе разом з іншими країнами ЄС багатомільярдні збитки через згортання торгівлі з Росією внаслідок санкцій (з приводу України), а не навпаки. І в цих умовах обумовлювати взаємністю своє співчуття до чужої трагедії виглядає зовсім вбого.
На особистісному рівні трагедія від втрати близької людини однаково гірка, чи станеться вона від смерті в АТО, автомобільній аварії або від злоякісної пухлини. Але для суспільної моралі, почуття справедливості і закону різниця є
- Годі виставляти себе і нас дикунами, які не розуміють різниці між військовими діями і терактом. Так, на особистісному рівні трагедія від втрати близької людини однаково гірка, чи станеться вона від смерті в АТО, автомобільній аварії або від злоякісної пухлини. Але для суспільної моралі, почуття справедливості і закону різниця є. Є вона і тоді, коли мова йде про смерть солдата - озброєної людини під присягою на бойових позіціях - або масової Масакри беззбройних ні в чому не винних людей. Нерозуміння таких елементарних речей - дикість несусвітня.
- Годі звинувачувати Олланда (і європейців взагалі) у подвійних стандартах, мовляв, як самі - так беруть терористів за горло непохитною рукою, а нас у Мінськ заганяють і миритися з ними змушують. Невже так складно подивитися правді в очі і зрозуміти, що в Мінську нас банально рятують від протистояння з армією Мордора, яка і зараз на порядок сильніше нашої? Або ви вірите, що ми не з нею, а з Лугандоном воюємо?
Одним словом, давайте будемо вести себе пристойно. Вибачте, якщо прозвучало занадто зі злом - просто, дуже вже дістало.
Текст публікується з дозволу автора
