Небесна Сотне, не пробачте нам!

Відколи 20 лютого відгриміли пафосні промови у Вашу честь, Вас перестали згадувати. І вже хтось із харківських чиновників оголосив: "Сторінка революції перегорнена". Сигнал іншим: спокійно, урки, шухер позаду.
А ми всі змовчали.
Боже Милосердя безкінечне, як і Божа Могутність. Він, може, і пробачить нам. Але Ви, елітна Сотне Небесного воїнства, не пробачте нам!
Не пробачте нам, якщо ми втратимо благоговіння перед неземною висотою Вашого подвигу.
Своїми відкритими серцями і душами Ви перемогли те, що перемогти здавалось неможливим. Не пробачте нам, що ми покинули почате Вами на півдорозі. Що передовірили справу Вашого життя і героїчної смерті партійним функціонерам різних мастей. А ті виявилися нездатними усвідомити масштаб історичних подій, не спромоглися на всеохопну масштабність мислення, не врахували закономірностей історичних революційних процесів. Тієї історичної миті колесо історії завмерло на мить у своїй найвищій точці. І саме тієї миті слід було діяти швидко й рішуче: миттю заарештувати всіх міністрів Януковича, повністю змінити вищу й середню ланку адміністрацій областей і міст, припинити дію рад, "обраних" з лакиз Януковича, по гарячих слідах опитати поголовно всіх спецпризначенців, які мали командировки в Київ, і тоді навіть без документів, шляхом найпростіших логічних задач були б вияснені всі обставини й усі імена. І світ, і особливо Росія кричали б, що це беззаконня й терор. Покричали б рівно три дні, поки все те робилось би. І затихли б. Бо діло було б уже зроблене. Не пробачте нам, Небесна Сотне, що не змусили діяти нових очільників, а мовчки дивилися, як відверто дають утекти бандитам і вивезти з країни награбоване, як відверто показують усій країні відверто "відчіпне".
Не пробачте нам, Небесна Сотне, що не кричали на всіх перехрестях, що вся система влади є тільки вертикаль корупції, що всі її учасники наполегливо борються за збереження своїх крадійських можливостей, що вони активні, діяльні, хоч не завжди й відкриті вороги і нової влади, і нової України!
Не пробачте нам, Небесна Сотне, що ми, втомлені воювати й постачати замість державних органів, злукавили перед самими собою, переконали себе, що віримо, ніби нові прізвища щось змінять. Внутрішньо ми добре усвідомлюємо, що нові люди на чолі повністю старих команд – це все одно, що нові ґудзики на старій засмальцьованій зеківській куфайці. Навіть якщо ґудзики поставити імпортні, то куфайка не стане ні чистішою, ні теплішою для людей України.
Не пробачте нам, Небесна Сотне, що ми мовчки спостерігаємо, як потроху, непомітно, але постійно намагаються коли не звести нанівець, то хоч би понизити значення революції, занижують кількість жертв, лукаво перекручують цілі боротьби, користуються найменшою можливістю дискредитувати учасників або посіяти сумніви.
Особисто мені не пробачте, Небесна Сотне, за те, що всього через два місяці після Вашого Подвигу я, ховаючи очі, тицяла в руки хірургу кілька купюр. Як легко тривога за здоров'я доньки повернула мене в догідливу рабу системи хабарів! Ніби й дрібниця. Але, як з атомів складається алмаз чи пісок, так з кожного з нас складається громада України. І буде ця громада міцною, як алмаз, гідною Вашої висоти, чи буде купою піску, що розвіється найменшим вітром, залежить від суми вчинків кожного громадянина.
Не пробачте нам, Небесна Сотне, що ми ввічливо усміхаємось і робимо вигляд, що віримо, коли Президент нам відверто бреше. Ніби в стані війни ми мусимо підтримувати свого керівника попри все. А на ділі виходить, що наше мовчання розв'язує руки Вашим ворогам, ворогам України. А на ділі виходить: наскільки ми відходимо від Правди, настільки від нас відступається Бог. Не пробачте нам лукавства.
Не пробачте нам, небесна Сотне, що ми легко повернулися до звичного плазування перед тим, що скаже Москва. Не пробачте Президенту, котрий своїми вважає не Ваших братів-добровольців, а генералів, які слухняно виконують вказівки Генштабу Росії.
Не пробачте нам, Небесна Сотне, якщо ми виявимося не гідними Вас і не поталу зовнішнім і внутрішнім ворогам віддамо Україну. Ви вже знаєте, як можна перемогти, здавалось би, непереможне. Молю Вас, допоможіть нам у цьому. Але кожного з нас, атомів, не пробачте за слабкості і зради.