Велика Українська Буржуазна Революція

Читала нещодавно Айзека Азімова "Близькій Схід. Історія 10 тисячоліть". Зацікавило, якими часовими відрізками він оперує. Наприклад, пише: "Тільки через тисячу років Єгипту вдалось відновити свою могутність і відвоювати території". Тисячу років! У нас рік колотнеча триває, і ми вже не можемо. А ті тисячу років чекали.

Те що фантаст Азімов створив історичну працю — це не дивно. Фантасти і історики зазвичай пишуть про одне і те саме, просто в різних жанрах. Це якби ми дивились на дві картини: на одній купа кубиків, на іншій - чарівна німфа. А моделюю для обох послужила тетя Валя з сусіднього генделику, яка погодилась позувати голою за пляшку горілки.

Але я не про те. Коли читала, подумалось: "А як наші події виглядатимуть у підручнику історії?" Такому, де розглядаються не окремі події: "Сьогодні бойовики 25 разів обстріляли українські позиції", а глобальні процеси?
***
Події Революції Гідності найбільше підпадають під категорії: "Буржуазна революція" і "Буржуазно-демократична революція".

Перша в історії Буржуазна революція відбулась в Нідерландах в 16 ст. Вона тривала 80 років.

Що сталось вообще? За 20 років після розвалу Радянського Союзу в Україні з'явився клас власників.

В Радянському союзі був специфічний лад, який називають соціалізмом, а по суті це була східна деспотія. Все належало державі: твоя квартира, машина, ти сам, твій час, і твої гроші. Всі підприємливі люди сиділи у в'язницях.

В 1991 році система міняється на 180 градусів. Валютники стають банкірами, фарцовщики підприємцями. Комусь вдалось отримати в власність квартиру, комусь завод, комусь "ракушку" на ринку, а хтось купив кросівки і щасливий.

Власники, вже мають зовсім іншу ментальність. Коли у когось з'являються гроші не тільки на їжу, він починає витрачати їх на освіту. Їздить за кордон, читає книжки. Починає думати самостійно. Він не повинен принижуватися, випрошувати подачки, стояти в чергах. Він стає вільним, у нього з'являється гідність.

Рано чи пізно, наступає момент, коли кожен власник змушений свою власність захищати. Навіть якщо ти маєш тільки мобілку, ти не хочеш, щоб її відняли. Півроку працював, щоб купити саме цей телефон, а тут якісь гопнік у тебе його відбирає. А якщо гопнік — представник влади?
Ось тут і підходимо до причин буржуазних революцій. Коли низи не можуть, а верхи не хочуть.

Суспільство помінялось, а політична система залишилась пострадянська. Якась суміш східної деспотії, феодалізму та дикого капіталізму. Захотів депутат відняти твій магазин — і відняв. І нічого ти не можеш зробити.

Коли влада не хоче міняти правила, а власники більше не можуть терпіти, вибухає буржуазна революція. Її завдання змести всі ті старі схеми, які заважають новому суспільству розвиватися.

Так і сталось на Майдані, коли революцію розпочав середній клас за зрозумілі правила. Не за те, щоб увійти в Євросоюз, а за те, щоб запрацювали закони, однакові як для чиновника, так і для підприємця.

Якщо перша буржуазна революція не виконує своє завдання, і не до кінця зносить старий лад, вибухає буржуазно-демократична революція яка його добиває остаточно.

Французькі революції 1848 і 1971 були буржуазно-демократичними

***

Часто кажуть: "А от Польща...Ми в 1991 були на одному рівні...а тепер так відстали..."

Ми були не на одному рівні. Наш клас власників був знищений до кореня в міжвоєнний період ХХ сторіччя. Великі власники зникли після т.з. Громадянської війни 1917-1921 років. Середній клас — після НЕПу. Дрібних власників заморили голодом в 30-х. Хто вцілів — добили під час великого терору в 1937 році. Потім ще ІІ світова.

Польща потрапила під радянський контроль тільки в 40-х роках. Її лад дозволяв існувати дрібним підприємцям. Коли Союз рухнув, у Польщі ще жили люди які пам'ятали, як працювати не в умовах планової економіки. Тому цей перехід для поляків пройшов легше.

У нас такими людьми були "западенці". Саме на Заході України першими вловили ринкові тенденції, першими поїхали на заробітки, першими почали відкривати підприємства. Один відомий історик постійно підкреслює, що Порошенко родом з Бессарабії, тієї частини України, яка потрапила під владу Рад в 40-х. І Яценюк також. З іншого боку для люмпенів промислового Сходу ідеї Революції Власників чужі. Вони її не зрозуміли і не підтримали, за що зараз мають інтервенцію. А Харків та Дніпропетровськ прийняли Революцію, незважаючи на те, що російськомовні. Тобто це не етнічний конфлікт, не релігійний, а війна цінностей.

Інтервенція, введення іноземних військ, завжди супроводжує Буржуазну революцію. Оскільки власті сусідньої країни, де панує лад, подібний до знесеного революцією, не бажають втратити владу. Чим завершиться інтервенція — сказати поки що складно. Ми якраз у процесі. Але вже очевидно, що путінській владі не вдалось придушити Революцію Гідності і взяти під контроль всю Україну. А це означає, що вона вже перемогла.

І ще одна ознака Буржуазної революції - ріст національної свідомості. Виклики нового суспільства змушують людей, які просто жили на якійсь території, стати народом, щоб боронити ті цінності, які у них щойно з'явились. Деякі нації народились під час революцій. Наприклад голландці та фламандці — під час першої Буржуазної революції в історії, ще в XVI сторіччі. Пам'ятаєте: "Попіл Клааса стучить в моєму серці"?

Можливо, наші події — остання Буржуазна революція в Європі. Хоча ні, залишились ще Білорусь і Росія.