Лана Самохвалова
журналіст, модератор Інтернет-спільноти "За Єдину Помісну Церкву"
04.04.2015
2

Хто розкручує скандал проти мінкульту?

Сотні днів міністерства культури передував критичний текст про нового гуманітарного віце-прем'єра. Його звинуватили у зриві грантової програми, яка мала б накреслити шляхи розвитку української культури на найближче майбутнє. Далі негатив почав наростати: з ресурса на ресурс з різницею в два дні почали ходити однакові месиджи про "поглиблення кризи в українській культурі", обурення "професійного середовища", "непрозору кадрову політику". Серія відставок у музеях трактувалася "наступом на демократію". Ліцензування російського книжкового імпорту називали "шляхом в нікуди". Навіть потужні ресурси надрукували листа міжнародних музейних організацій ICOM та ICOMOS, під яким не стояло жодного підпису, але який вичитував гуманітарного віце-прем'єра. Періодичність та спланованість інформнападів на Кириленка неможливо було не помітити. І нарешті, у соцмережах, скажімо так, пролунала слово "відставка".
Чому через три місяці після призначення Кириленка зчинився такий галас? Спочатку я спробувала розібратися сама. Подзвонила в київське бюро ICOM та ICOMOS, хотіла розпитати, чим їм не сподобався Кириленко. Два дні поспіль телефон, вказаний на сайті не відповідав. Я зайшла подивилася склад цього київського бюро і мені стало зрозуміло, там були ображені Кириленком "відставники". Потім знайомі директори музеїв казали, що там зріє скандал членів ICOM та ICOMOS, хто не знав про цей лист. Але давайте по порядку.
Мені не хочеться перелічувати набір, з яким вийшли опоненти міністра. Але як не дивно, сама розроблена інформвійна проти міністра культури дозволяє зрозуміти, чим він займався ці сто днів.

ВСЕ ВИРІШУЮТЬ КАДРИ ІЗ ЗАРПЛАТНЕЮ 8 $ТИС. АБО КОГО ОБРАЗИВ ВІЦЕ-ПРЕМ'ЄР

Мені розповідали, що в ту ніч, коли Євген Ніщук передавав справи В'ячеславу Кириленку між ними відбулася розмова. Нібито Євген на пальцях перелічив своїх заступників та порадив наступнику кого саме треба звільнити. "Або ти керуєш міністерством, або ти не простежиш за бюджетом", - порадив Ніщук. Серед цих претендентів на виліт опинилися багаторічні отримувачів міжнародної грантової допомоги. А людям, які вміють оформлювати грантові заявки, у багатьох проектах дуже важливо мати інституційну підтримку, демонструвати зв'язки, переписку з міністерством, показувати, що вони входять до консультативних органів. Більше того, бажано взагалі мати лист підтримки від міністерства в заявці на реалізацію проекту. Мінкульт позбавив деяких людей такої підтримки. Чому позбавили? Ну думку людей з команди міністра, бо все, що вони робили було імітацією змін. Грантодавці не завжди вникають у результат роботи, задовольняючись формальними звітами, натомість галузь з цього нічого не отримує. Керівництво грантоотримувачів, які "приліпли" до мінкульту мали щомісячну зарплати у 5-8 тисяч $доларів.
"Уявіть: існує програма, наприклад, розвиток культури на 100 років вперед. Грантоотримувачі просто їздять та проводять фокус-групи по регіонах, мовляв, збирають культурні проблеми, з'ясовують, як воно має бути, - ділиться зі мною один співробітників міністерства, - поїздки, семінари, форуми – сотні тисяч євро на поїздки по Україні. Причому тільки через два роки після цієї діяльності мав би з'явитися підсумковий документ".
Кириленко припинив допомогу грантовому ресурсу, отримувачі якого не надали жодного цілісного документу. Це було першою причиною, чому досвідчені грантоотримувачі включилися у боротьбу.

"ПАМ'ЯТКООХОРОННА" ДІЯЛЬНІСТЬ: "ЧТО ОХРАНЯЕМ - ТО И ИМЕЕМ. УЖЕ МНОГО ЛЕТ, КСТАТИ"

Компанія з дискредитації мінкульту стала гучною з тої причини, що грантоотримувачі, теоретики та стратеги з розвитку культури, об'єднали образи, зусилля, ресурси та (кажуть, капітали) з людьми, яких Кириленко звільнив з посад. Ця група працівників культури також чисельна. Це - колишні директори музеїв. Переважно ті директори музеїв, аудит яких показав зловживання. Керівництво великим музеї дає великі можливості для тіньового заробітку? Наприклад. Папір (цитуємо результати одного аудиту, де змінено керівника) для принтеру по 120 гривень за пачку. Або ще як варіант: здавати в оренду резиденцію, частина коштів від якого йшла до керівника. А якщо люди, працювали у мін культі та включені у схему "видачі дозволів" дратує не лише звільнення, а й реформа пам'яткоохоронної діяльності, яку готує міністерство. На "пам'яткоохоронній діяльності", точніше бізнесі, замкнені кілька відомств, які десятиліттями отримують мільйони гривень. Величезні кошти бізнесменів йдуть на оформлення дозволів на будівництва у буферних дозволах. І взагалі дозвіл на будь-яку рекламу у історичному місці міст України необхідно брати у столиці. І головна причина наступу – майбутня реформа цієї діяльності.
В'ячеслав Кириленко хоче заборонити будь-яку рекламу у заповідниках, і вводить децентралізацію дозволів. Тобто Для національних заповідників пропонується заборона на будь-яку рекламу, а також децентралізація дозволів. "Пам'яткоохоронні структури" столиці отримують мільйони гривень на рік, бо вони дають дозволи на будь-яку вивіску у Харкові, Дніпропетровську та Сумах. Такі собі музейні курченки. Чи не виникне тоді корупція на місцях, в регіонах, якщо туди перенести видачу дозволів? В міністерстві вважають, що ризик є, але у будь-якому разі не буде такої тотальної корупції у всьому, що стосується історичної спадщини.
Але, підсумовуючи. Всі перелічені групи тиску на мінкульт, інституалізовані у різні ради і стали затятими критиками міністра.
"Розумієте, ця вся публіка хотіла перетворити міністерство на великий департамент з пам'яткоохороннної діяльності до заробітків", - діляться зі мною експерти.
ХХХ
Окрім грошей, які в Україні завжди були причиною незадоволень, існує ще третій момент. Все ж В'ячеслав Кириленко націєцентричний політик. Люди з його ближнього кола та ті, хто відійшов від нього, вважають, що у мотиві кадрового призначення в Софію, окрім організаційних, є світоглядні причини. Неля Куковальська, можливо, тимчасова перехідна фігура, але вона відновить наукову школу Софії, туди повернуться звільнені за час її відсутності науковці, які весь період дикатури Януковича займалися науковою діяльністю та видавали книжки. Вони вже пообіцяли повернутися, там знову будуть проходити наукові конференції.
А, окрім того, є спільне минуле. Нагадаємо, що у 2008 році була проведена реставрація Царських воріт в Софії, яку освячував патріарх Варфоломій. Це була спільна праця Кириленка та Куковальскої. Зрештою, вони обоє брали участь у організації прийняття святішого Варфоломія у Софії, а потім в часи Януковича спостерігали за всім музейними процесами, він у парламентському комітеті, вона у якійсь експертній раді. Тому по цій дорозі Н. Куковальська просто ближчий йому союзник.

PS Це некомерційний матеріал, за який автор не отримує жодних бонусів та гонорарів. Текст написаний на знак солідарності із політиком, який обстоює Українську Єдину Помісну Церкву та будує інфраструктуру для формування української ідентичності.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі