Інтелігенція просить патріарха Варфоломія врятувати нас "Русского міра"

Цей лист, ініційований та підготовлений Всеукраїнською Громадсько-Церковною організацією "За Єдину Помісну Православну Церкву" сьогодні ми надіслали до Святішого Варфоломія.

Звернення

Української інтелігенції

До його Святійшиства Варфоломія Патріарха Константинопільського.

Ми звертаємося до Вас з почуттям глибокого болю та занепокоєння нинішнім становищем православних віруючих в Україні.

Ось уже 22 роки православні віруючі в нашій, одній з найбільших європейських православних країн, розділені на три православні конфесії: Українська Православна церква Московського Патріархату, Українська Православна Церква Київського Патріархату, Автокефальна Українська Православна Церква. При цьому лише одна з них (УПЦМП) офіційно визнана у Православному світі.

Останні десятиліття православні віруючі в Україні жили надією на об'єднання в єдиній Помісній Церкві. Але цього не сталося через те що Російська Православна Церква, яка стоїть на службі у Кремля, зацікавлена у збереженні церковного розколу в Україні.

Щоб запобігти об'єднанню, Українська Православна Церква Московського Патріархату (УПЦМП), котра фактично є структурним підрозділом Російської Православної Церкви, не гребує засобами, несумісними з християнською етикою і мораллю - сіє розбрат між вірними Української Церкви Московського Патріархату та паствою й кліриками Української Православної Церкви Київського Патріархату, відкрито пропагує ставлення до УПЦКП як до церкви незаконної і безблагодатної. У церквах УПЦ МП заборонена молитва за вірних УПЦ КП, таїнства УПЦ КП (в тому числі хрещення!!!) не визнаються УПЦ МП. Іде боротьба за храми між общинами віруючих цих двох конфесій.

Всі ці розбрати та невлаштованість призвели до того, що багато православних віруючих в Україні, котрі не змогли примиритися з прокремлівською політикою УПЦ МП і не хотіли належати до невизнаної УПЦ КП змінили віру своїх предків і перешли в католицизм, греко-католицизм чи протестантизм. Багато хто через розбрат між православними церквами розчарувався у церковному житті і взагалі не бажає відвідувати храм.

Сьогодні Українське Православ'я переживає найбільш драматичний період свого існування. На сході України фактично йде війна з Росією.

Російська держава надає зброю, (в тому числі важке озброєння), кадрових військових, готує і відправляє в Україну бойовиків і платить їм за вбивства українських громадян.

В цей час Український народ як ніколи потребує об'єднання і сумісної, єдиноголосної молитви до Бога про перемогу над ворогом.

Але, як таке можливо, якщо фактично головою найчисельнішої Православної церкви в Україні (УПЦМП) є Патріарх Московський Кирил, котрий повністю підтримує дії агресора Володимира Путіна?

У своїх виступах Патріарх Кирил спекулює на ідеї духовної єдиності православних віруючих, постійно оперує такими штучними, маніпулятивними поняттями як "духовні скріпи" , "історична Русь" , "Триєдина Русь" (Росія, Білорусь і Україна), котру, мовляв, "треба зберегти". Таким чином він нав'язує країні політичний союз с Росією.

Патріарх Кирил,так само як і Президент РФ Путін, заперечує очевидний факт Російської агресії в Україні, називаючи те, що відбувається на Донбасі "громадянською війною".

Святійший Кирил виправдовує і у всьому підтримує політику Володимира Путіна щодо України і його геополітичну доктрину "Руського Міра", котра стала ідеологічною основою нинішньої агресії Кремля проти України, окупації Криму, терору на Донбасі.

Найбільш агресивні прихильники доктрини "Руського Міра" взагалі заперечують існування України, українського народу, української культури і мови.

Окрім спекуляцій щодо "спільного коріння" Російського і Українського народів, Московська патріархія виявилася безпосередньо замішаною у підготовці анексії Росією частини Української території – півострова Крим.

http://www.1plus1.ua/video/ukrayinski-sensaciyi-zaprodanci-kremlya.html

Російська Православна Церква не лише не засудила терористичну організацію Російська Православна Армія, що діє на Донбасі, але й підтримує її, посилаючи бойовикам своє благословіння і чудотворні ікони, тим самим визнаючи їх дії "богоугодними". http://www.nakanune.ru/news/2014/7/28/22362437/,

Священики УПЦМП на Донбасі влаштовували в церквах склади зі зброєю, а в монастирях облаштовували бази бойовиків. Деякі священики Донбасу та інших регіонів України відкрито підтримували терористів і закликали свою паству до збройного повстання проти законної влади в Україні, діяли як провокатори і диверсанти , а іноді і як бойовики зі зброєю в руках.

Під час боїв на Донбасі проросійські терористи часто розміщують свою артилерію у дворах церков, а з дзвіниць ведуть коректування вогню по Українській армії , чим провокують вогонь української артилерії у відповідь, щоб мати можливість заявити про руйнування церков українськими солдатами.

http://mskod.com/opium-dlya-naroda-ili-tserkov-v-slavyanske-s-privkusom-dnr/

http://risu.org.ua/ru/index/all_news/community/scandals/56624

https://www.youtube.com/watch?v=RKlulHJGLXc

http://risu.org.ua/ru/index/all_news/community/religion_and_policy/57112

http://risu.org.ua/ru/index/all_news/community/religion_and_policy/57101/

http://elise.com.ua/?p=32342\

Україна – Русь одна з найбільших православних країн. Християнство прийшло на Українську землю ще у другому столітті. В той час на території нинішньої України існувала Скіфська єпархія, представники якої брали участь у перших Вселенських Соборах.

Київська Русь офіційно прийняла Хрещення у 988 році. В цей час ще не існувало ні Московського царства, ні Російського православ'я..

Історично Київська митрополія завжди підпорядковувалася Константинопільському Патріарху, і була передана у підпорядкування Московській Патріархії незаконно, шляхом підкупу і погроз у 1686 році, а уже через рік це незаконне рішення про зміну підпорядкування було скасовано.

Це підтверджує і Православний Томос 1924 року і лист 1990 року Константинопільського Патріарха Димитрія, Вашого попередника, Московському (уже покійному) Патріарху Алексію, де написано: "Ми визнаємо канонічну територію Російської Православної Церкви так, як вона була визначена при встановленні патріаршества". Тобто станом на 1589 рік, без території Київської Митрополії. У 2005 році, архієпископ Всеволод від імені Константинопільського Патріарха на зустрічі з президентом Ющенком заявив, що Україна є канонічною територією Константинопільського Патріархату

Сьогодні в Україні існує 13 000 приходів УПЦ МП , 5000 приходів УПЦ КП, і 1200 приходів УАПЦ . Разом це 19000 православних приходів. Тобто, об'єднавшись, українська паства стане такою ж чисельною церквою, як і РПЦ.

І це - одна з причин, чому Московська Патріархія не бажає об'єднання українських церков.

Незважаючи на потужну воєнну агресію і небачену за своїм цинізмом інформаційну, пропагандистську війну з боку Росії,

Україна змогла зберегти територіальну цілісність. Її народ об'єднався і дружно встав на захист своєї країни.

Але для об'єднання українських православних церков українцям потрібна підтримка Вселенського Православ'я.

Ми хочемо, щоб в Україні була Єдина Помісна Православна Церква, в котрій би возносилась молитва за Україну, за Українську армію, народ та правителів, за перемогу над ворогами, за мир і злагоду на нашій багатостраждальній землі і у всьому світі .

Сьогодні православні віруючі Україні більше не вірять брехливим запевненням УПЦ МП, про готовність до діалогу з УПЦ КП про об'єднання. Тепер вже зрозуміло, що це чергові маніпуляції кремлівських політтехнологів. Сьогодні ми переконалися, що РПЦ буде і надалі всіляко чинити перешкоди об'єднанню українських церков, не зважаючи на те, що більшість віруючих і значна частина кліра УПЦМП прагнуть цього.

Тому ми просимо Вас про визнання Української Православної Церкви Київського Патріархату як помісної Православної Церкви в Україні, котра стане платформою для об'єднання всіх православних віруючих в нашій державі.

Врятуйте Український народ, українське Православ'я від "Руського міра" й агресивного "політичного православ'я", що його насаджує Кремль через РПЦ та УПЦМП!

Просимо Ваших святих молитв за Україну.

Президент України Віктор Ющенко

Євген Головаха, соціолог

Оксана Забужко, письменниця

Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ"

В'ячеслав Брюховецький, почесний президент Національної Академії "Києво-Могилянська Академія"

Олександр Палій, історик

Євген Якунов, публіціст

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі