"Незламна" за договором
Все робиться для того, щоб фільм "Незламна" режисера Сергія Мокрицького подивилася вся Україна. По телевізору бачимо красиву рекламу картини з саудтреком "Обійми мене" Славка Вакарчука. У метро - величезні плакати. У пошті журналістів – пропозиція взяти інтерв'ю у режисера. Такий лист прийшов і до мене. Подумала, чому б і ні? Адже фільм знятий за кошти України і Росії. Знімався у Севастополі, Києві, Вінницькій області. Мокрицький родом з під Житомира, його діти від першої дружини живуть у Києві, друга дружина – його продюсер. У Росії фільм виходить під назвою "Битва за Севастополь", два роки тому під час запуску картини це була чорнова назва, в Україні – віднедавна стрічку перейменували на "Незламну", За словами режисера, так навіть краще, адже фільм про сильну і велику жінку, яка не ламалася, як би їй не було важко, офіцера-снайперку Людмилу Павличенко.
Події розгортаються під час Другої світової. Хоча режисер присвятив вихід картини 70-річчю з дня перемоги Великої Вітчиняної. Загалом, є про що поговорити. Хоча і фільм про любов на фоні війни, однак це все одно жахлива проклята війна. І сьогодні у нас також війна, жахлива і проклята. Хотілося з ним поговорити про це лихоліття, про асоціацію "Незламної" з Надею Савченко, про те, чи він її підтримує, про Майдан, московських друзів, українців, Путіна, покійного Віталія Лінецького, який зіграв у цьому фільмі останню роль у житті. Кіностудія досить довго вела зі мною переписку. Спочатку попросила надіслати запитання. Ну, думаю, хай буде, так режисер краще підготує ексклюзивні відповіді, а не буде говорити штампами. Далі, у день інтерв'ю по телефону, на мою пошту прошов сюрприз – Договір про нерозголошення для підписання, а тоді мені б дали номер телефону, по якому я мала б поговорити з Мокрицьким.
За мої 10 років у журналістиці я вперше стикнулася з договором перед розмовою. І моя рука ніяк не відважилася його підписати. Зрозуміло, що за законом я маю надіслати текст людині, з якою розмовляла. Зрозуміло, мій герой може внести правки у свої відповіді. Але з договору я не маю гарантії, що мої деякі питання не будуть видалені.
Ось умови договору (так як я його не підписала, наважуся опублікувати):
"1. Представник Компанії буде сприяти Журналісту у створенні ним Матеріалів шляхом надання інформації про діяльність Компанії та проекти, які створюються Компанією та (або) за її участі, надання доступу Журналісту до місць проведення зйомок проектів за участю Компанії, організації зустрічей із учасниками виробничого процесу.
2. Оскільки найменування, ділова репутація, комерційна таємниця Компанії охороняються чинним законодавством України, Журналіст:
2.1. зобов'язаний узгодити фінальну версію Матеріалу із Компанією та вносити рекомендовані Компанією зміни в Матеріали. При цьому Журналіст зобов'язується надіслати вказаний Матеріал на електронну пошту представника Компанії …… не пізніше, чим за 24 (двадцять) чотири години до здачі матеріалу в публікацію/передачі в ефір.
3. Сторонами узгоджено, що виконання вказаних в п. 2 Договору обов'язків не буде вважатися порушенням права Журналіста на свободу творчості.
4. У випадку порушення умов даного Договору Сторони несуть відповідальність передбачену чинним законодавством України."
Одним словом, у мене не вийшла телефонна розмова з Сергієм Мокрицьким про "Незламну". В інших виданнях вийшли інтерв'ю, але я не побачила ніде жодного питання про сьогоднішню війну і незламну Надю Савченко, не побачила того, що мене особисто найбільше цікавило. Невже ніхто не хотів про це запитати? Чи договір не дозволив?
