Олександр Горобець
Заслужений журналіст України, член Національної спілки письменників України
13.06.2012
9

Ось кого потрібно призначити міністром внутрішніх справ України…

Якщо ви, шановні друзі, вважаєте, що все, прийшов, мовляв, безславний кінець нашій рідній Україні, котра, немовби та казкова Атлантида потонула, безславно захлинулася в хвилях корупції, казнокрадства, то маю вас запевнити – співати за упокій іще аж занадто рано. Навіть зважаючи на те, що донецькі братки, опинившись на вершині влади, підім'явши під себе всі вертикалі влади,  справді нанесли нашій незалежній державі стільки шкоди, що Україну нині годі й упізнати. Наче з хреста знята, немовби зробили їй ряд пластичних операцій.  Виставили замість образів на покутті, фізіономії з доларових еквівалентів. Виймають душу з тіла нашого народу, як тхір курку, душать нашу мову, культуру.

 Кажуть, що під цим спустошливим цим натиском перевелися буцімто в наших краях славні лицарі…

Неправда, не вірте в це. Позаяк навіть і в донецькому краї, у підстриженій під кадрову нулівку Макіївці, яка за два останніх із лишком роки неодноразово поповнювала своїми посланцями  ряди найрізноманітніших  міністерств, відомств, установ, для виконання ганебної ролі підпорок безславного  режиму Януковича,  знаходяться люди, якими не просто маємо гордитися, а й висувати їх на відповідальні пости. Бо тільки такі доброчесні, праведні, відчайдушні зможуть очистити авгієві конюшні влади.

Я про людину, яку цими днями… засудили. Вирок – на чотири роки позбавити права працювати у внутрішніх органах.

Йдеться про колишнього інспектора ДАІ, старшого лейтенанта міліції, 38-річного Вадима Синявського з Макіївки.

Можна сказати, що все для його почалося одразу після зустрічі 2007-го року. Тоді о  3:00 ночі його, інспектора ДАІ, сповістили: на залізничному переїзді в Макіївці сталася аварія. До безпам'ятства п'яний  співробітник СБУ заледве не збив з колії поїзд…

Інспектор, виконуючи свої обов'язки, запитав ледь живого від алкоголю опера, де документи на авто. Опікуни п'янчуги, його поплічники, тицьнули йому в обличчя свої посвідчення. Мовляв, гуляй козаче, ми самі тут все з'ясуємо…

Однак, рицарі плаща й кинджала не на того натрапили. Офіцер міліції тут же з'ясував, що авто п'яниці швидше за все десь за кордоном крадене, В Україні не розмитнине…

Не зважаючи на погрози есбеушників, усе таки доправив ледь живого від сивушного  перепою винуватця аварії на наркологічне обстеження. Але під диспансером В. Синявського вже чекав… його безпосередній начальник. Наказав негайно відпустити "колегу"…

Із тих пір Вадим Синявський став "білою вороною" в міліцейському середовищі. Він публічно виступив проти поборів ДАІшників на дорогах, здачі "зароблених" грошей начальникам. Він розвінчав донецьких міліцейських начальників, які затіяли так звану кадрову чистку, а для тих, хто бажає залишитися в ДАІ, не потрапити під скорочення, встановили таксу в п'ять тисячі доларів США хабару.

Більше про Вадима Синявського, його правдорубство, і як виживали в Донецькому ДАІ з своїх рядів незручного міліціонера, сфальшувавши судову справу проти його, добилися навіть судової заборони офіцеру служити в МВС, можна прочитати в статті Тетяни Заровної, розміщеної на сайті Газета.ua.

Що ж тут дивного, незрозумілого?

З одного боку виявився конгломерат перевертнів у поганах, які живуть поборами з доріг і трас, з щоденного пощипування калиму й басаринці з водіїв. З іншого – відраза людини до потворного, протиправного, бажання позбутися калиму для начальників, порушення законів при виконані службового обов'язку на службі в МВС.

Зрозуміло, що для донецького ДАІ фігура В. Синявського виявилася аж надто небезпечною. В її рядах, зрозуміло, не може бути людина з чистою совістю. Це справді надзвичайно ризиковано для всіх. І, передусім, для різних масті й штибу нечестивців, казнокрадів, корупціонерів у погонах. Їм потрібно, щоб усі поруч були в багні. Тоді надійніше, комфортніше. Усі на трасах і в кабінетах "свої" - потенційні, поки що не впіймані за руку правопорушники (так і кортить написати –"злочинці") в лампасах.

Коли я дізнався про цю історію, а потім прочитав іще й статтю Т. Заровної, подумав, що саме таких ось відважних, безкорисних людей, як Вадим Синявський (до речі, особа з двома вузами за плечима) потрібно вибирати в народні депутати, призначати директорами департаментів ДАІ МВС, а можливо, одразу й міністрами,  внутрішніх справ, зокрема. Щоб за рік-два, як у Грузії, очистилася Україна від засилля перевертнів у правоохоронних органах.

Це українські люди калібру гвардії М. Саакашвілі.

Але такого можна було б добитися, якби в опозиції були такі ж чесні люди, як той таки Синявський. Адже ж, без сумніву, його побояться  прийняти в свої ряди й представники фронди, можливо, майбутні правителі.  Він для них, будьте певні, не менш небезпечний, ніж для самої влади…

І в цьому, як на мене, найбільше горе України. Тут чесна людина – ізгой.

Їй ще важче жити, трудитися, як байдужій, безпринципній особі, здатній переступити закон, зректися принципів, вкрасти, зажадати з водія плати за проїзд державною дорогою…

Я набрав номер керівника Радикальної партії, народного депутата України Олега Ляшка, розповів йому новітню макіївську історію.

Олег оживився, зацікавився обставинами справи, а потім відповів:

-До кінця нинішнього тижня розраховую бути в Донецькій області, обов'язково зустрінуся з Синявським…

Є, щоправда, ще варіант підтримки неординарних людей, так потрібних нині суспільству.

Сьогодні журналіст Мустафа Найем в своєму посту блога на "Українській правді" розповів про те, що Наталія Королевська на УТ-1 буде публічно відбирати так званий  "Народный список", для включення до виборчого проекту непересічних особистостей. Не стільки пані Королевській не довіряю, як УТ-1, і тому, що робиться руками хитрого остарбайтера С. Шустера, який, зрозуміло, має вести це все дійство…

Утім, поживемо – побачимо…

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

9

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі