Про невмирущий образ Шевченка і сьогодення
До написання цих тез мене спонукав образ Тараса Шевченка - майданівця у шоломі та з битою. Такий Шевченко був символом Майдану.
Геніальне призначення Великого Кобзаря, окрім мистецького таланту, полягає у тому, щоб бути поруч з українцями у часи їх історичних випробувань. Переконаний, що і січові стрільці, і вояки армії УНР, і холодноярці, і вояки ОУН-УПА приміряли власну амуніцію до Шевченка. Створювали його новий образ, відповідно до тогочасних історичних реалій. Таким чином Шевченко ставав в один ряд з ними і йшов на ворога.
Перемога Революції Гідності була можлива лише після з'яви на Майдані Шевченка. Так і сталось. Українці більше не вичікували по домівках на перебіг подій. Як можна було не прийти на Майдан? Адже там – Шевченко!
Існує думка, що українцям притаманно руйнувати системи, а не створювати їх. Як на мене в цьому є зерно правди. Нам краще вдавалось воювати, аніж будувати державу.
Найбільші складнощі, з якими Україна зіштовхується сьогодні - це реформи. Тобто знову ж таки складнощі розбудови. Але на цей раз не маємо права на помилку. Бо іншого шансу не буде. І це є головним викликом.
Сьогодні Україні потрібен новий образ Тараса Шевченка. З книжкою з сучасної економіки та права в руках. Адже фундаментом нової України ("сім'ї вольної, нової") повинна стати нова економіка та нова правоохоронна система ("новий та праведний закон").
Лише оволодівши новітніми знаннями та застосувавши їх, українці зможуть захистити країну від агресора і реалізувати свій європейський вибір, який зроблено на Майдані рік тому. І хай допоможе нам в цьому образ нашого генія - Тараса Шевченка.
Володимир Манько
