Християнізм і критика

Дивно чути критику в бік християнізму від осіб, котрі черпають свою ненависть до цієї релігії з антихристиянських книг. Вони подібні до тих недалеких осіб, котрі черпають свою ненависть до України, українців, української мови та до  борців національно-визвольних змагань з українофобських книг.

Раби Божі

У християнській міфологемі, християнин мусить бути рабом Божим. Хто не хоче бути рабом Бога — може бути рабом іншої людини чи навіть речей. Часто релігії потрібно розуміти не в прямому значенні, але слово про те, що християнин є раб Божий потрібно розуміти буквально. Якщо людина стає рабом Бога, то більш нічиїм рабом вона бути не може. Вона таким чином стає повністю людиною вільною. Якщо ж вона стає належати іншій людині, грошам абощо, то вона зраджує Бога. Християнство — релігія вільних. Обов'язок християнина — боротися за свободу.

Влада від Бога

Як же боротися за свободу, якщо Церква каже із початку свого заснування, що будь-яка влада від Бога? Так. Від Бога влада і погана і добра, і жахлива і народолюбива. І це ажніяк не заперечує свободолюбивості християнина. Зла, тиранічна, узурпаторська влада може бути як випробування і як покарання. Так, і як покарання, але християнський Бог хоч жорстокий, але милостивий. Він як і грецькі боги любить переможців і якщо Спільнота Вільних скине тиранію, то і нова влада буде від Бога.

М'якотіла релігія

Як казав найвідоміший атеїст "Практика — критерій Істини". Всі апостоли, крім одного (св. ап. Івана, який помер в тюрмі) загинули в боротьбі за поширення Слова Господа. Імператор Костянтин наніс Лабарум на щити своїх воїнів не з миролюбивих мотивів. Не з миролюбивих мотивів йшли війною хрестоносці. Не відзначалися толерантністю і козаки. Сучасне помираюче і атеїстичне християнство звісно стало м'якотілим. Тому воно і помираюче.

Інтернаціональна релігія

Це не перший випадок, коли народи мали тих же богів. Тим самим богам молились і греки і латиняни.

Церкви суть національні. Приміром боротьба за помісну і соборну Церкву в Україні зводиться як правило до двох головних пунктів: центр має знаходитися в Україні (Києві) і служби мають вестися українською. Звісно цим не обмежується список, але головну суть передає. Практичне втілення Церков показує, що вони як один із інститутів суспільства зберігають національну культуру навіть у найтяжчі часи.

Християнізм і справді є за що критикувати (на мою думку), але аж ніяк не за те, за що чіпляються люди, котрі релігійні пошуки будують на антитезі (антихристиянстві).

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

9

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії
Віктор Лещинський Президент Національного експертно-будівельного альянсу України
Олег Романчук Публіцист
Володимир Ярославський Шеф і керуючий партнер ресторану "Lucky"
Ольга Айвазовська Голова громадянської мережі "Опора"