Кириленко – непідходяща особа для європейської України
Інтеграція в ЄС і НАТО може дозволити застосувати сучасний європейський підхід до національного питання та відкритих кордонів і, як наслідок, дати гнучкіше визначення контурів нації-держави. Однак це залежить від того, хто в новому уряді визначатиме культурну політику та відносини між Києвом і регіонами.
На жаль, новий уряд навряд чи сповідуватиме проєвропейську національну політику, зважаючи на призначення Віце-прем'єр-міністром з гуманітарної політики і Міністром культури В'ячеслава Кириленка. Його український етнічний націоналізм є зворотнім боком неорадянського підходу колишнього Міністра освіти Дмитра Табачника. Кириленко навряд чи реалізовуватиме проект громадянського націоналізму в якості фундаменту для більш інклюзивної України ("для всіх"), яка відповідатиме європейським підходам і конче необхідна для подолання сепаратистських загроз на Сході та Півдні України, які використовує Росія. Децентралізація України та перегляд радянської адміністративно-територіальної системи з розширенням прав регіонів є давно перезрілим завданням.
Тому прикро, що Кириленко, як і багато українських міністрів, не знає англійської мови, що ускладнює його розуміння європейських традицій, парадигм і дискусій у сфері національної політики, націоналізму, мультикультуралізму та регіоналізму.