Двох рабів замало
Увечері повернулась з роботи, впевнена, що нові раби тримають у хаті порядок. Бо з колишніми була халепа: ніяк не могли відучитись від свинської звички хропіти на килимку Рекса. Також зазіхали на його корм, від чого улюбленець сім'ї спав з тіла. Рятуючись від справедливого покарання, ховались у котячому будиночку спантеличеної непроханими квартирантами Мурки.
Нещадне шмагання не справило необхідного впливу. Цього разу схудли вже рибки в акваріумі. – Завбачлива Мурка відростила чималі кігті.
Довелось міняти. Хоча була велика спокуса зварити живцем. Проте практичність перемогла – ну і що далі з варивом робити? Зі скрипом повернули бракованих рабів на розподільчий пункт.
Навчена гірким досвідом, ретельно записала в бланк вимоги до претендентів: одна з рабів – жінка, переважно мешканка великого міста, з умінням відрізнити нічну сорочку від вечірньої сукні, а плісняву благородного сиру дорблу від звичайного бруду внаслідок нечупарства. Останнє – карається негайно і нещадно. Сумлінна і небалакуча. Щоб не псувала дітям їх чистий австро-бандерівський акцент. Краще німа, як рибка. Інакше сама опиниться в акваріумі.
Майор з сивими скронями, що прийняв бланк-замовлення, печально похитав головою "Ви ставите фантастичні завдання".
Ех, малувато двоє рабів. А може є якісь бонуси на третього? Ну там за особливі заслуги перед батьківщиною, за стаж, за знання іноземних мов?
Ні, таки норма в 2 раба – злочинно занизька.
Слід переглянути потреби.
