Винайти вищу освіту заново
Президентом підписано новий закон "Про вищу освіту". Крім змін назв: з ДАК на Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, з кандидата наук на доктора філософії та інших, реформа містить інсентиви щодо підвищення автономії університетів - як академічної, так і фінансової.
Реформа назрівала давно. Сьогодні ми маємо пострадянську освіту. Програми, які направлені на вивчення часто застарілого та непридатного для роботи і бізнесу матеріалу.
Слід зрозуміти, що освіта це сфера послуг. І ринкова економіка замінила командно-адміністративну. Споживачами послуг у сфері освіти більше не є держава, чи студенти, чи батьки студентів. Споживачами є роботодавці. Саме їм потрібні кваліфіковані кадри. І саме роботодавці мають брати участь у розробці програм.
Участь держави має бути мінімізована до регулювання і нагляду. Наявність контрольних та управлінських повноважень лише гальмує розвиток освіти і, як наслідок, економіки загалом.
Державне фінансування забезпечує лише виплату заробітних плат. Про жодні інновації не йдеться. Але відмова держави від передачі контрольних та управлінських функцій унеможливлює інвестиції в цю сферу. Держава є зайвою та, навіть, шкідливою в цьому процесі. В Україні існують приватні університети, в яких жодного абітурієнта. Ця ситуація говорить про те, що держава через бюрократію чи корупцію не може впоратися навіть з регулюванням.
Відсутнє студентське кредитування. Так, це проблема фінансової системи, але держава могла б докласти зусиль у стимулюванні цієї сфери.
В умовах дефіцитного бюджету скорочень зазнає і сфера освіти. Але ефективність використання коштів має зростати. Бо, наприклад, забравши фінансування у наукових і дослідницьких проектів, держава згодом втратить набагато більше від зекономленого. Ефективне використання непрофільних активів має компенсувати витрати університетів. Абсурдний продаж землі та будівель університетами, який ми спостерігали, ще один приклад провального виконання державою контрольних функцій через бюрократію та, як наслідок, корупцію.
Залучення роботодавців до наглядових рад університетів є вірним кроком.
Для державних університетів життя на бюджетних коштах перетворилося у витрачання та проїдання. Натомість, університети повинні вміти залучати приватні кошти, реалізувати свою інтелектуальну власність, створювати онлайн програми, монетизувати активи і розвиватися інноваційно.
Освіта - не просто сектор економіки. Не просто сфера послуг.
Це майбутній розвиток України, це мрії і сподівання молоді.
Необхідно винайти вищу освіту заново.
