Окрім усіх складностей, які постали останнім часом перед Україною та її громадянами, відсьогодні додалася ще одна – відсутність повноцінного уряду. Наприкінці минуло тижня прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив про свою відставку. Цьому передувала кількаденна кулуарна гра у стінах парламенту: м'яч розігрували дві команди – пропрезидентська та пропрем'єрська.

Щоправда події, які розгорталися у минулий четвер в парламенті, схоже, не стали несподіванкою для жодного із супротивників. Сценарії розвалу коаліції та подальшим демаршем прем'єр-міністра були заготовлені заздалегідь і зіграні як по нотах. Чи, можливо, хтось насправді впевнений, що 15-хвилинна емоційна промова Арсенія Петровича була просто вдалим експромтом? Тоді ось вам останній аргумент – спікер Олександр Турчинов одразу ж після виступу Арсенія Яценюка із трибуни Верховної ради попросив фракції УДАР та "Свободи" внести свою ТЕХНІЧНУ кандидатуру на посаду прем'єр-міністра. Ось тільки одна проблема – такого поняття, як "технічний прем'єр-міністр" не передбачено ЖОДНОЮ редакцією української Конституції. Тобто, пан Турчинов сплановано грав на стороні свого політичного соратника.

Очевидно одне: "камікадзе" із Арсенія Петровича не вийшло. Він дуже вчасно катапультувався. Фактично зараз він зіграв на користь "Батьківщини" в протистоянні із Петром Порошенком та його командою. І, водночас, оголосив своєрідний кастинг в українській політиці на використання свого іміджу у подальших виборчих маневрах.

Як і будь-який політик, пан Яценюк вже давно сформував свій фірмовий стиль. Отже, давайте спрогнозуємо, які фактори впливатимуть на його подальшу політичну кар'єру:

1. Яценюк несамостійний політик. Він немов головний персонаж російської народної казки "Колобок". Згадаймо, в орбіті яких політиків він тільки не працював, справно виконуючи свої функції: почавши із банківського сектору, під час президентства Леоніда Кучми ще у 2001 році був міністром економіки в Автономній Республіці Крим; під час каденції Віктора Ющенка – займав високі посади в уряді (очолював МЗС), в РНБО, і, нарешті, обирався спікером парламенту. Зрештою, доля звела його із опозиційним табором, в результаті ув'язнення Юлії Тимошенко – пан Яценюк фактично став обличчям партії "Батьківщина", навіть позбувшись власного партійного проекту – "Фронту змін". Однак тут слід зазначити і позитивний аспект: попри всю неоднозначність всіх цих сумнівних мезальянсів, Яценюк завжди виходив із найменшими іміджевими втратами для себе.
2. Яценюк занадто амбіційний. Він вважає себе одним із найуспішніших політиків новітньої української доби. І тут важко сперечатися. Проте така риса швидко перетворюється в небезпечні тенета: він так сильно вірить у свій успіх, що починає втрачати зв'язок із реальністю. Згадаймо хоча б його невдалу президентську передвиборчу кампанію 2010 року: "мілітаристський" стиль зіграв із ним злий жарт. Спроби вдавати із себе впевненого мачо під час подій на Майдані найчастіше сприймалися із гумором: кількаденна щетина та заклик про "кулявлоб" стали хітами сюжетів для фотожаб із паном Яценюком.
3. Обіцянки та діяльність уряду. Тут все дуже наочно: не дивлячись на те, що нинішній Кабмін позиціонував себе як "технічний уряд "камікадзе", жодна із необхідних реформ, попри неймовірні умови їх виконання та ведення війни із РФ, так і не розпочались. У цьому році на посаді прем'єр-міністра пан Яценюк дав 156 різноманітних обіцянок. Більшість з них - так і застигли на етапі виконання. Під час виборчих кампаній, в яких Арсеній Петрович планує взяти участь, його конкурентам буде за що його критикувати.

Проте, демарш Яценюка – це ще й вдала інвестиція. Нумо згадаймо: хто з ваших друзів чи родичів останнім часом критично висловлювався на адресу саме прем'єр-міністра? Отож бо й воно, що майже ніхто. "Хто-хто, а Арсеній на своєму місці", - так і лунало рефреном з уст мало не кожного мого знайомого чи то у віртуальних мережах, чи то у бесідах віч-на-віч. Ну як не конвертувати такий особистий рейтинг у власний політичний проект враховуючи, що парламентським виборам таки бути!

І тут найцікавіше: буквально в переддень заяви пана Яценюка, Соціологічна група "Рейтинг" ніби ненавмисне включає в список опитування політичних вподобань вже ліквідовану (!) партію Арсенія Яценюка "Фронт змін". При цьому скромно прогнозуючи їй ймовірний 3-відсотковий рейтинг серед виборців. Зрозуміло, що ця цифра – особистий заділ пана Яценюка. Його стартовий потенціал у разі спроби зіграти у власну політичну гру.

Сама ж партія "Фронт змін", згідно інформації на сайті Державної реєстраційної служби знаходиться на стадії "припинення". З'їзд, на якому делегати партії прийняли рішення про нібито її ліквідацію та злиття із "Батьківщиною" відбувся ще минулого року. Зібрання відбувалося за закритими дверима в режимі "цілком таємно", під пильним оком охоронців готелю "Рівєра" що на Подолі (до речі, готель належить дружині Арсенія Петровича – Терезії.).

Цікаво, що "розморозка" партії Яценюка може відбутися пришвидшеними темпами. І тут в Арсенія Петровича ще один козир: віднедавна Державну реєстраційну службу очолює Ганна Онищенко. Саме вона була адвокатом пана Яценюка під час минулорічної судової тяганини у Печерському районному суді із Андрієм Клюєвим. Пані Онищенко – юристка з пулу міністра юстиції в нинішньому уряді та давнього соратника Арсенія Яценюка – Павла Петренка. Що ще потрібно, аби швидко реанімувати та оновити ще одного Франкенштейна для свого шефа?