Юлефобія
Те, що Сергій Лещенко патологічно ненавидить Тимошенко, ніколи не було секретом. І його останній "аналіз" (http://www.pravda.com.ua/
В ході конференції в Оттаві в жовтні 2013 р. я запитав Сергія Лещенка, чому він зосередив свою увагу на розслідуванні корупційних дій виключно Павла Лазаренка, в той час як Ігор Бакай украв приблизно втричі більше. Він відповів, що по Лазаренку є документи, а по Бакаю немає. Але це не так, адже документи Wikileaks і плівки Мельниченка містять украй багато інформації про Бакая та інших корумпованих чиновників епохи Леоніда Кучми. Ярослав Кошів недавно опублікував книгу, в якій проаналізував зміст усіх плівок Мельниченка (подібної праці досі немає в Україні). Один із розділів цієї книги повністю присвячений Бакаю. Плівки Мельниченка також містять багато записів, на яких Петро Порошенко просить у Кучми грошей для того, аби підкупити депутатів і клянеться Кучмі у вірності на всі часи. Водночас на плівках ніде немає епізодів із Тимошенко.
Тим не менше, Лещенко зосередив свою увагу виключно на корупції Лазаренка і Тимошенко.
На "Українській правді" напівцензура з'явилася ще в 2010 р., коли головний редактор Олена Притула вирішила (без пояснень), що мої блоги не з'являтимуться на головній сторінці сайту. Я не піддав це розголосу, оскільки не збирався влаштовувати скандал з цього приводу. Те, що ліквідація мого блогу з "Української правди" відбулася в той час, коли в Україні розпочався Євромайдан і набула обертів політична криза, досить дивно. Усунення мого блогу на "Українській правді" відбулося в той час, коли депутат Партії регіонів Олег Царьов надіслав "чорний список" з 15 людей (в тому числі мене, двох американців, одного німця і одинадцятьох грузинів) до СБУ, аби та заборонила їм в'їзд в Україну.
Ще гіршим виглядає спосіб, у який це було зроблено. По-перше, запровадження напівцензури відбулося без жодного попередження; по-друге, введення повної цензури було здійснено за допомогою хитрощів і обману. Одного дня, коли я намагався увійти в свій обліковий запис, я отримав таке повідомлення:
Шановний авторе!
Зверніться будь ласка до адміністратора webmaster@
В цілях безпеки ми змінили паролі доступу.
З повагою, редакція
Я написав адміністратору, однак не отримав жодної відповіді. Коли незалежний журналіст від мого імені втрутився в цю ситуацію та намагався з'ясувати у Притули, в чому річ, вона сказала, що він "ідіот" та нічого не розуміє і тому вона повністю усуне мене з "Української правди". Зрозуміло, що такий підхід немає нічого спільного з європейськими цінностями свободи слова та незалежної журналістики та йде врозріз із репутацією засновника "Української правди" Георгія Гонгадзе (Я був одним з найгучніших на Заході у виявленні подробиці вбивства Гонгадзе і основних критиків участі Леоніда Кучми в цій справі).
Втім, я лишаюся впевненим у тому, що Україна зможе створити систему незалежних і об'єктивних мас-медіа, де критичному аналізу піддаватимуть не одного-єдиного політика, а й усіх інших теж.
