Труси заший!

Я знаю, що не можна розповідати те, про що просили не розповідати. Але ж - коли б не можна було розповідати, то треба було б самим не розповідати? - це я так утихомирюю сумління. Та й правда ж.

Сидимо із колегою, вишиваємо. Я - сорочку, вона -рушник.

- Ти знаєш? - каже Майя. - мій чоловік такий педантичний. От у комоді, наприклад, у мене такий безлад, а у нього - усе розкладено на купки - носки, майки, труси, штани, футболки.

Я вчора увечері дивлюся серіал, вишиваю. А чоловік викинув усе зі своєї шухляди і сів перебирати, а тоді дає мені рулон трусів.

- Як?...

- Ну, так: скручені труси. Я питаю: що це означає? Це що, ти мені труси даруєш?

- Ні, - каже чоловік. - Прошу, щоб ти їх передивилася. Я й розгорнула. А там - усі діряві. "Позашивати , чи що?" - питаю.

- Що хоч із ними, те й роби! - каже чоловік. - Можеш навіть повишивати. Ти уяви!!!

- Ну і що? - питаю.

- Та нічо! Зашила двоє, а ті - порізала на ганчір*я.

І ми пригадали, як колись наша вчителька по етиці сімейних стосунків розповідала про "свої стосунки". У неї - чоловік і три сини. То вона ніколи не прала шкарпеток і трусів. Те все мали робити чоловіки. Гадаю, правильно. Якось було - чоловік наскидав кілька пар носок біля тазика, то вчителька із етики із показово спалила їх у грубці.

- Пам*ятаєш? - нагадала я колезі про уроки етики.

- Але вона нічого не казала про те, чи можна шкарпетки і  труси зашивати...