МИ чи - НАС?
Один мій знайомий днями запитав: "Хіба на Майдані не самі алкоголіки і бомжі? По телевізору сказали так..." Ці слова не йдуть мені з голови кілька днів. Це ж як нас зазомбували, щоб молода і адекватна людина вірила у ці нісенітниці тільки тому, що "по телевізору сказали"? Відповідаю і знайомому, і заразом усім, хто ще сліпо вірить у слова дядечків і тітоньок "з телевізору": ні, на Майдані стоять не алкоголіки і не бомжі! Тут я, тут моя родина, тут моя нація! Тут усі ті, кому набридла диктатура та всевладдя. Терпець нам урвався і йдеться вже не тільки про підписання асоціації. Моя прабабця, коли я малою дуже вже бешкетувала, казала: "Ти мене дістала до печінок!" Так от, ми вийшли на Майдан, бо дістало, до печінок і навіть глибше, бо витівки громадянина Януковича, то не дитячі пустощі!
Сьогодні я прийшла на Майдан окрилена! По-перше, тому, що після другої спроби штурму стало зрозуміло, що розігнати нас не вдасться. По-друге, я прийшла, тримаючи у голові слова мудрого Махатма Ганді, якого сміливо можна назвати експертом з ненасильницьких протестів. Він визначив етапи протесту: "Спочатку вони ігнорують тебе, потім сміються з тебе, потім борються проти тебе, а потім ти перемагаєш". З нами вже борються. Перемога близько!
Я закликаю приєднатися до нас - мирних протестувальників усіх тих, хто іще цього не зробив! Бо є тільки два варіанти: або ми поставимо владу на місце, або вона поставить нас...навіть не на коліна!
До зустрічі на Майдані!
