Жiночки, живiть iз ЛОХАМИ!
Жили спiльно чоловiк та жiнка. Най вiн буде Петром, а вона Ольгою. Гарно жили, дружньо. Сусiди вважали оцю пару подружжям. Хоча насправдi Петро i Ольга нiколи не реєстрували шлюб.
Треба вточнити: а де саме вони жили? У якому житлi?
Це була квартира, яка офiцiйно приналежала керiвниковi тої фiрми, в якiй працював Петро. Наречемо цього чоловiка Iваном. Сам Iван в оцiй квартирi нiколи не жив, а використовував її для тимчасового поселення цiнних працiвникiв. (Адже реально її придбала у свiй час фiрма, за свої грошi.)
У 2009 роцi Iван i Петро пiдписали угоду: Петро вiддасть Iвановi визначену суму (бiля 300.000 грн), а Iван передасть Петровi квартиру у власнiсть. Петро вiддав грошi, Iван розписався у тому, що отримав їх.
Навеснi 2010 р. Петро поїхав у далеке вiдрядження. А Iвановi якраз було треба термiново закiнчити справи iз квартирою. Петро потелефонував йому й запропонував: "Можна офiцiйно укласти договiр купiвлi iз Ольгою. Вона моя дружина, пiсля мого повернення ми, певно, зареєструємось."
Iван зробив, як запрохав Петро.
Ось тiльки Ольга, ставши законною власницею квартири, спочатку вiдмовилася вiд реєстрацiї шлюбу, а потiм i взагалi вiдверто вiдправила Петра... Здогадайтеся, на скiльки лiтер кирилицi. Й на як саме лiтери.
Петро звернувся до суду iз позовом про визнання квартири спiльним сумiсним майном. Але мiський суд вiдхилив його вимоги. (Не зважаючи на пiдтвердження Iваном усiх обставин, про якi йшлося.) Апеляцiйний суд погодився iз оцим рiшенням.
...Нiхто точно не знає, на якому складi треба ставити наголос у словi "ЛОХ" у родовому вiдмiнку. Тому в росiйськiй мовi є два варiанти оцеї iдiоми: "Без лОха жить плохо" и "Без лохА жизнь плоха".
Ользi, героїнi цього матерiалу, пощастило - натрапила вона у своєму життi на лОха. (Або на лохА.) Та правильно скористувалася оцим.
"За базар вiдповiдаю", бо саме я був представником (адвокатом) Ольги у судових процесах.
