УПЦ МП залишається органом зомбування
Покаяння, визнання власних помилок та навіть брехні, навмисної або ненавмисної, – перші кроки до виправлення особистості. Для цього зовсім не треба стояти зі свічкою перед іконою чи відбивати поклони черговому сумнівному святому, яких з'явилася безліч. По-справжньому святий, наділений істинною, вічною, нествореною кимось святістю – сам Ісус Христос.
Церква, відома під назвою православної, неправильно трактує відмінність між рукотворними засобами культу та самим об'єктом поклоніння, яким є Господь. Церковники видають це за одне й те саме, не пояснюючи важливу різницю, а навпаки – приховуючи її. Тобто замість того, щоби роз'яснювати важливі елементи духовного життя, вони дуже часто вводять в оману людей неосвічених.
Вочевидь, попівська брехня, що всіляко підтримується Москвою, потрібна для ідеологічного панування над свідомістю підкорених народів. Важко не здивуватися: куди дивляться патріоти України, які вважають себе виразителями інтересів нації? Чому вони не звертають уваги на окупацію під прикриттям спотвореної духовності, що тишком-нишком триває вже протягом довгого часу?
За всю історію україно-російських взаємин церква не втрачала жодної нагоди нахабно втручатися в справи України з метою захисту інтересів Москви. Так було століттями тому, і так відбувається зараз. Протидія уніатству, паплюження пам'яті гетьмана Івана Мазепи та інших українських патріотів, сприяння російському шовінізму – найпомітніші факти. У наш час церква МП продовжує підтримувати загарбницьку політику за допомогою поняття "канонічна територія", яке заперечує свободу віросповідань, оскільки ієрархи МП вважають більшість території колишньої Російської імперії своєю вотчиною.
Одна з причин тривалого панування Москви над свідомістю малоросів полягає у давній їхній проблемі – невмінні жити своїм розумом, що означає бути постійно обдуреними. Щоби знищити волелюбні прагнення людей, достатньо перетворити їх на болванів за допомогою усіляких вигадок, видаючи брехню за правду.
Поклоніння так званим святим, кісткам померлих і предметам мистецтва, численні інші язичницькі обряди та уявлення, які увібрало в себе православ'я, сповідування візантизму не мають жодного стосунку до вчення Христа, викладеного в Євангеліях. Усі ці збочення підтримуються через ЗМІ, і чомусь мало хто звертає увагу на їхню злотворну суть. Політика Москви підриває і нищить засади європейської культури та духовності в Україні. Як різновид язичництва православ'я не виховує, а розбещує молодь, не сприяючи розвитку суспільства.
Шкода, що народ з його інерцією продовжує вестися на брехню церковників МП щодо вірності загально прийнятим у світі традиціям християнства. Зрозуміло, що вони сповідують інше – своєрідний тип язичництва, яке є частиною ідеології імперських загарбників і замасковане під назвою релігії Христа. Господь – їм суддя! Можна бути впевненим, що шахраїв у рясах обов'язково очікує Божий Суд. Сумно визнавати, але й обдурених ними – так само, бо не схотіли жити за своїм розумом. Зазвичай дурням погано живеться, та їхня доля, на додаток до всього, – бути негативним прикладом для інших.
