Роль Івана Франка в національному відродженні України
Як син селянина, вигодуваний твердим мужицьким хлібом, я почуваю себе до обов'язку віддати працю свого життя тому простому народові.
Іван Франко
"Франко дійсно відчував потреби хвилі, жив все "теперішнім" життям, знав його люки, все затикав їх, цементував те, що розсипалося, давав людям щоденний корм. Одним словом — творчість його виростала з життя і була для життя. Се становить її вартість, її цінність і капітал, се дає їй її широту та інтенсивність"
Микола Євшан
Скільки геніїв бачила українська земля…
Скільки видатних імен, скільки визначних постатей, скільки надзвичайно значущих творів…
На жаль, не всі вони були достойно оцінені. Складні соціально-економічні та політичні умови призвели до занепаду української культури, майже повного зникнення мови, русифікації та полонізації національної еліти. Поява таких постатей, як Іван Франко, є справжнім дивом для нашої культури.
Називаємо його "Каменярем", який прокладав рідному народові шляхи в краще майбутнє, називаємо його "титаном праці", що високо підніс українське слово. В його особі щасливо поєдналися великий письменник, глибокий учений-гуманітарій, активний громадський діяч. Жив і працював ім'я народу та для народу. Творча спадщина цього Велетня Духу вражає – чотири тисячі праць! І то за умов постійних життєвих негараздів, злиднів, нестатків, за умов активної громадськиї діяльності й переслідувань з боку упередженої влади.
Лірика поета виросла на ґрунті тяжкого життя й боротьби українського народу за свої соціальні й національні права, її породило подвижницьке духовне життя великого художника слова. "В пісні лиш те живе, що життя дало", — проголосив письменник на початку своєї літературної діяльності, і його полум'яне поетичне слово стало виразником громадсько-політичних ідеалів суспільства. Героєм громадянської лірики Івана Франка стає людина-борець, що піднялася на боротьбу з існуючим ладом. Класичними зразками політичної лірики є вірші І. франка "Товаришам із тюрми", "Гімн", "Каменярі", "Беркут", "Насуді", "Viwere memento", "Земле моя, всеплодющая мати" та інші.
Це поезія, сповнена передчуттям соціальної бурі, полум'яною вірою у світле майбутнє рідного народу. З таких віршів склалася збірка "З вершин і низин". Вона звучала як голос болю, гніву, Правди, що йде з глибин народних низів, розкривала велику силу народу, його прагнення осягнути вершини соціальної справедливості, зійти на висоти, з яких видно світло вселюдських ідеалів.
Творчість стала для Івана Франка своєрідною трибуною вияву активної суспільної позиції. І. Я. Франко був твердо переконаний, що кожна людина мусить виконувати свій громадянський обов'язок. І громадянська поезія митця — це своєрідний звіт ліричного героя перед суспільством і власним сумлінням, це заклик народу до боротьби за своє щастя й волю.
І він виконував…
Зумів підняти українську літературу на принципово новий рівень. Став воістину європейським, але й наскрізно національним та патріотичним співцем народної волі.