Назви мiсяцiв року в слов'янських мовах. Якi питання виникають?
Календарi є рiзнi. Й паперовi, й електроннi. Теперiшнi люди взагалi часто вважають, що календар як окрема рiч їм не потрiбний, бо вiдповiдна функцiя є в стiльниковiй слухавцi. А "мобiла" зараз є в кожного.
Але от я чомусь завжди любив календарi. Маю на увазi ще тi часи, коли iснував лише "паперовий варiант". Така товстенька "книжка" на стiнi. Ще дитиною я зi задоволенням читав саме календар. Й завжди мене (визначально, з дитинства - "двомовного") цiкавило таке питання: чому в українськiй мовi назви мiсяцiв такi рiднi й зрозумiлi, а в росiйськiй - схожi на англiйськi й не мають, з мого тодiшнього погляду, нiякого сенсу? (Тодi я ще не знав, що походження оцих назв - не англiйське, а латинське.)
Чому, наприклад, "березень" (мiсяць березового соку) в росiйськiй має якусь дивну назву "март", а "жовтень" (мiсяць, в якому дерева жовтiють) росiяни називають "октябрем"?
Пiзнiше менi стало вiдомо, що лише в декiлькох слов'янських мовах назви мiсяцiв "рiднi", традицiйнi для слов'ян. А в рештi мов використовуються переробленi латинськi назви.
...Ми знаємо, що сучасний календар має назву "грегорiанський" (на честь римського папи Грегорiя ХIII), а попереднiй був "юлiанським" (на честь Гая Юлiя Цезаря). Але рiзниця мiж двома календарями - не дуже велика. Назви мiсяцiв у "грегорiанському" варiантi тi ж самi, якi були й в "юлiанському". Це - латинськi назви. Беручи для прикладу росiйськi варiанти назв, зауважимо, що "январь" названий на честь бога Януса (це той, в якого були два обличчя), "март" - на честь бога вiйни Марса, "июль" - на честь Юлiя Цезаря, "август" - на честь iмператора Октавiана Августа... А от, наприклад, "декабрь" (латинський "December") означає... "десятий". Дивно, панове? Чому "десятий", якщо усi знають, що "декабрь" (грудень) це дванадцятий мiсяць? Справа у тому, що в той перiод iсторiї Риму, коли виникли назви мiсяцiв, першим мiсяцем року був не "януарiyс" (сiчень), а... марцiус" (березень), який тепер - третiй. Легко пiдрахувати, що, коли березень був першим мiсяцем, листопад був дев'ятим, а грудень - десятим.
А тепер пропоную списки назв мiсяцiв у слов'янських мовах. Най першою стане група мов з "рiдними", тобто слов'янськими назвами:
1.1.Українська: сiчень, лютий, березень, квiтень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень.
1.2.Бiлоруська: студзень, люты, сакавік, красавік, травень, чэрвень, ліпень, жнівень, верасень, кастрычнік, лістапад, снежань.
1.3.Польська; stycze?, luty, marzec, kwiecie?, maj, czerwiec, lipiec, sierpie?, wrzesie?, pa?dziernik, listopad, grudzie?.
1.4.Чеська: leden, ?nor, b?ezen, duben, kv?ten, ?erven, ?ervenec, srpen, z???, ??jen, listopad, prosinec.
1.5.Хорватська: sije?anj, velja?a, o?ujak, travanj, svibanj, lipanj, srpanj, kolovoz, rujan, listopad, studeni, prosinac.
А от друга група мов, якi користуються назвами латинського (римського) походження:
2.1.Росiйська: январь, февраль, март, апрель, май, июнь, июль, август, сентябрь, октябрь, ноябрь, декабрь.
2.2.Болгарська: януари, февруари, март, април, май, юни, юли, август, септември, октомври, ноември, декември.
2.3.Македонська: јануари, февруари, март, април, мај, јуни, јули, август, септември, октомври, ноември, декември.
2.4.Сербська: јануар, фебруар, март, април, мај, јун, јул, август, септембар, октобар, новембар, децембар.
2.5.Словенська: januar, februar, marec, april, maj, junij, julij, avgust, september, oktober, november, december.
2.6.Словацька: Janu?r, febru?r, marec, apr?l, m?j, j?n, j?l, august, september, okt?ber, november, december.
2.7.Боснiйська: januar, februar, mart, april, maj, juni, juli, august, septembar, oktobar, novembar, decembar.
Певно, ви вже помiтили дещо дивне, панове й панi?
З погляду логики, "рiднi" назви мають бути притаманними мовам "православних" слов'ян, а "латинськi" - мовам слов'ян-католикiв.
Але... що ми бачимо насправд?
Поляки й хорвати, "запеклiшi католики за римського Папи", використовують... слов'янськi назви мiсяцiв! Поляки вiдверто копiюють українськi назви. (Щоправда, полякам це взагалi властиве.) Та й чехи вiддали перевагу слов'янськiй традицiї. Кажучи коротко, наплювали католики на папу Грегорiя з високої вежi.
А що там з православними? Теж дивнi речi! Православнi росiяни, болгари, серби й макeдонцi використовують... "римськi" назви! Вiддали перевагу "латинськiй єресi"! (Це не моя iдiома. Оцим неповажним словосполученням православна церква (зокрема, московська) споконвiчно "титулувала" все "католицьке", "папське", "латинське".)
Чому ж "католики" (хоча й не всi) поводяться як слов'яни, а "православнi" (крiм українцiв та бiлорусiв) - як носiї "єресi латинської"?
Чи є в когось вiдповiдь?
В мене - є. (Щоправда, припускаю, що вона неповна). Але... здається, пост вийшов занадто довгий.
Тому - пропонуйте версiї, панове й панi! А потiм - побачите продовження.
