19. Наука - окремо!

________________________________________________________________________

Юний Гурвіч навчається у Чернівцях. На вакації він приїхав до батьків у Коломию.

"А що, власне, ти вивчаєш?" - запитує старий Гурвіч.

Син: "Філософію. А зараз якраз софістику".

"А що це таке?" - дивується старий.

"Ну" - пояснює юнак - "я можу тобі довести, наприклад, що зараз ти зовсім не тут у Коломиї, а деінде".

"Ну, доведи!".

"Отже, слідкуй: Зараз ти в Лембергові чи деінде?".

"Звичайно, деінде".

"Ну ось" - тріумфує юнак - "якщо ти деінде, то ти не в Коломиї".

Старий роздумує хвилину, і раптом дає студентові ляпаса.

"Ой, вей!" - гукає студент - "навіщо ти мене б'єш?".

"Я тебе б'ю?" - відповідає йому старий. "Що ти говориш? Мене тут зовсім немає!"

Сіліція Ландманн. "Єврейський жарт"

__________________________________________________________________________

Продовжуємо розгляд перекладу академіком Д. С. Ліхачовим на російську мову геніального твору старожитньої української літератури "Слово о полку Ігоревім".

"Так бы пришлось внуку Велеса

воспеть песнь Игорю:

"Не буря соколов занесла

через поля широкие -

стаи галок бегут

к Дону великому".

Переклад на російську мову академіка Д. С. Ліхачова

"Співать би марш Ігорю,

Того Олега онуці:

"Не буря соколи несе полями широкими -

Галиці стади біжать до Дону Великого".

На основі тексту, опублікованного у 1800 році

________________________________________________________________________

"Лисенковщина", про яку багато говорилось в СРСР, не однозначне явище. В СРСР дуже гостро стояло питання харчування населення. Неоправдані жертви селянства підірвали основу сільськогосподарського виробництва в СРСР. Витрачати у ті роки хирий бюджет СРСР на генетичні дослідження рослин, себто, технології майбутнього, а не селекцію, означало будувати повітряні палаци. Країна чекала хліб насущний. Біда була не у "лисенках", а у відсутності реальних можливостей розвивати цілком нові технології.

Подібна "лисенковщина" існувала в історичних науках, в літературі, літературознавстві, в кіно, тощо. Вони були підпорядковані потребам ідеології. Наукові погляди, мистецькі твори, справжні вчені, літератори, художники не раз ставали об'єктами нищівної критики.

Переклад "Слова о полку Ігоревім" академіком Д. С. Ліхачовим явно - різновид "лисенковщини". У приведенному уривку тексту "Слова" академік невірно сприймає образ "внук велеса". Тут автор не згадує ні "Велеса", ні "veles'a". Латинь "veles" - козак, воїн (Лексикон латинської мови Корецького-Сатановського). Строфою раніше автор твору Ольстин Олексич згадав, що він - "онука Велеса", або ж - "онука Прохора", якого називали "Лабедником" (грецьке "????" - січа), - онука воїна, козацького воєводи. Запорізьке військо було колективним лицарем Родоського ордену і Мальтійського ордену. А дід князя Ігоря - Олег - отримав титул "sevast" - гетьман. Місто Севастополь - гетьманське місто (Митрідат - глава військових дружин).

Вислів "галиці стади" означає "галицькі полки". Тут вжита українізована лексема шведської мови "stadd" - похід, полк. Саме тому "Баварський географ" вказує, що "стадичі" (козаки) мали майже 600 civitates (вільних поселень).

"Піти песь" - співати марш (латинь "pes"), а слово "пісня" мало інший запис - "песнь". Всі походи (марші) війська розпочиналися з виконанням військового маршу. Це прадавня традиція.

_________________________________________________________________________