Георгій Манчуленко
Народний депутат України II, III, IV скликань. Офіцер повітряно - десантних військ в запасі. Стояв біля витоків Української Гельсінської спілки і Руху на Буковині. Один із засновників Спілки офіцерів України та ГО "Українське козацтво". У лавах КПСС/КПУ не перебував. Розробник більшості законів, що регулюють сферу націонапьної безпеки і оборони. В Законі "Про основи національної безпеки України" вперше запровадив норму про Стратегію національної безпеки. Добився прийняття Закону "Про розвідувальні органи України", який узаконив існування воєнної розвідки та вперше визначив правові норми (на рівні закону, а не підзаконних актів) функціонування всього розвідувального співтовариства України. До Закону "Про боротьбу з тероризмом" вніс новації щодо застосування Збройних Сил України в антитерористчних операціях (без ЗСУ АТО на Донбасі була б неможливою). Розробив Концепцію підвищення ролі високомобільних родів військ (спецпризначення, повітряно-десантних, морської піхоти) та створення Сил спеціальних операцій (закрита тематика, 2001 рік), яка до цього часу практично не реалізована. Здійснив парашутний стрибок на дрейфуючу крижину Північного полюсу, будучи заступником начальника експедиції "Україна - Північний полюс - 2000". Активіст Майдану, на якому діяв і в найтрагічніші київські дні лютого 2014 року. Буковина - мій рідний край, а Київ - серце вічної України, моєї неповторної Батьківщини!
07.05.2013
8
Межигірський "аскет".
P.S. Є у "пакращення" початок, немає у "пакращення" кінця… Дана Постанова Уряду – Кабінету Міністрів України засвідчує, що "пакращення життя вже сьогодні" нашого народу почалося ще далекого 2000 р. на Донеччині за "геніального" правління В. Ф. Януковича. Цікаво, чи жителі цього славного шахтарського краю вже тоді відчули оце "пакращення", від якого зараз потерпає вся Україна, за винятком жменьки, начебто політично – різнобарвних – для ошуканства виборців, а насправді – практично одномастевих і дбаючих тільки про свою кишеню, можновладців і олігархів на чолі з межигірським "аскетом", чи його відчув тільки тодішній Уряд? І чи хоч хтось з урядовців виступив тоді проти?