росіяни
Моє відношення до російської мови читачам моїх блогів відоме. Я засуджую українців, які живучи на рідній землі, говорять чужою мовою. Я часто підкреслювала, що розмовляю винятково українською.
Але завжди був виняток – іноземці.
Чомусь так склалося, що американці чи французи, їдучи на Україну, вчать російську. Може, тому, що курси російської у них поширеніші, чим української, якщо такі взагалі є. Отож з поваги та гостинності до іноземців, які в розмові старанно згадують російські слова, я переходила на російську. Мушу зізнатися, такі моменти завжди були мені не дуже приємні...
А сьогодні у мене виникло питання: чи мушу я переходити на російську з росіянами?
До таких роздумів мене спонука ось ця мила картинка Вконтакте: 
А під нею напис: "Я не могу прийти домой с пустыми руками. Там меня ждет маленький "ЧтоКупила"...)))"
Знизу коментарі:
Гульбану Салыкбаева
и большие "ЧтоКупилы" есть еще))
Лена Корнеева
я прихожу после работы и мне принцесса говорит мама что купила))))))))))))
Дарья Корнева
и мне говорит: мам ты вкусняшку купила?
Лена Корнеева
для них мы и живем))))))))
Екатерина Косивцова
Жду не дождусь,когда мы подрастем и тоже будем так говорить:)
Поліна
це ознака поганого виховання. я не хочу, щоб в мене так було
Елена Любимцева
Полина переписывайся на своих сайтах
Юлия Морозова
Елена, соглашусь ) ниче не понятно)
І тепер мені хочеться відкинути толерантність й перейти на слово "москалятина".
Ця категорія виносить свій рускій язік на п'єдестал, а мою рідну мову зневажає. Бо якщо тобі цікава моя думка, то є он-лайн перекладач, або ти взагалі можеш собі проігнорувати мій коментар, якщо він тобі справді незрозумілий.
Але ж ні!!! Воно починає мене принижувати. А мережа Вконтакте, між іншим, для всіх країн пострадянського простору, а не лише москалів.
Не зустрічався мені жоден білорус чи молдаванин, який би собі дозволив принижувати мою рідну мову.
Ви теж з москалями переходите на російську? А чому? Бо вони настільки тупі, що не здатні нас розуміти? Чи в них у крові нас принижувати?
На останок лише хочу нагадати жириновського. Як він почав говорити з нами після квашеної капустки? Тоді всі журналісти мали б встати і вийти, а не клацати перед ним фотоапаратами.
Гідність українця має бути перш за все
