Не хочу бути "кобитою".
Вранці прочитала в фейсбуці висловлювання одного з журналістів "Заметил, что в мовных переводах иностранных фильмов на украинском телевидении вместо слова "жинка" говорят уже "кобита". Лично я приветствую это обстоятельство, потому что всегда знал: хочешь быть "украинцем" становись галичанином. Иначе не получится. Ну, вы понимаете, о чем я:))". Це твердження мене обурило. А що, мова Полтавщини вже не українська? Адже ще Леся Українка писала про Полтавщину що там така Україна, що "українішої" й нема ніде. Чому нам штучно нав'язують такі слова? Моя мати в 60 роки поїхала до Львову у відрядження. Як знайти потрібну організацію їй пояснили так: " Дійдете до кобилки, повернете наліво". Ходила вона ходила, шукаючи ту кобилку. Вважала, що то чи пам'ятник чи зупинка екіпажів. Нарешті спитала у перехожих. З'ясувалось, що то місток з бильцями. За ним дійсно було те, що вона шукала. Для жителів Львову це зрозуміло, а нам просто цікаво і привід розповісти друзям. Але вважати "кобилку" за основу літературної української мови це вже занадто. Зараз канал СТБ без сміху слухати не можна, на якій мові в них йдуть новини. Син моєї знайомої "по приколу" вжив деякі слова в творі, отримав одиницю. Вчителька не зрозуміла гумору, вдома була генеральна лайка.