Вибори-2012: хліб та видовища в одному флаконі
... або як кандидати виборців не поділили
Наприкінці вересня цього року Центральна виборча комісія України попередила про відповідальність за підкуп виборців і до того ж закликала кандидатів у народні депутати до захисту своїх прав, що можуть порушуватися їхніми суперниками в боротьбі за депутатське крісло.
Коли Центвиборчком закликав кандидатів у народні депутати України контролювати виборчий процес та, якщо буде потреба, захистити його законність, члени ЦВК напевно мали на увазі робити це шляхом звернення до суду.
Але більшість кандидатів у депутати, як звично, інформацію сприйняли перекручено. Навіщо вирішувати проблему за допомогою Права, коли краще (та більш звично) спробувати зробити це за допомогою Сили. От же ж втіха буде, тим більше, що виборець неодмінно вимагає – хліба й видовищ!!!
Як відомо в ч. 2 ст. 6 закону України "Про вибори народних депутатів України", закріплене положення, що застосування погроз, насильства, обману й ПІДКУПУ заважають вільному формуванню й вільному волевиявленню.
Помітимо, що ця заборона стосується всіх кандидатів України, без винятку. Однак повсякденні реалії нашого демократичного суспільства досить різко відрізняється від норм, закріплених у нормативних актах.
Цікаву картину я спостерігав, повертаючись додому 14 жовтня 2012 року – усього за два тижні до виборів. Їхав я по одній з вулиць Молдаванки в Одесі, коли побачив величезне скупчення людей, та ще й співробітників міліції біля автобуса, що стояв практично поперек проїзної частини, створюючи труднощів для руху.
Мені стало цікаво, у чому ж причина такого натовпу і незвичної активності правоохоронців?
Виявилося, два кандидати в народні депутати просто не поділили... виборців. Так, не поділили, і, як у древньому Римі, вирішили вирішити цю проблему шляхом проведення дійсних гладіаторських боїв. От тільки в рукопашній сутичці зійшлися, звичайно ж, не самі кандидати, а... члени їхніх передвиборних команд – ані в чому (крім бідності та дурості) не винні люди, які намагаються хоч щось заробити на виборах.
Автобус, що застряг впоперек дороги, був орендований одним з кандидатів-мажоритарників місцевого виборчого округу для розвозу електоральних пайків своїм виборцям. От вам і перша складова успіху на виборах – хліб для народу
Але навіщо нашому народу хліб без видовищ?
І видовище не змусило себе довго чекати. Як з'ясувалося, нестандартне розташування автобусу було пов'язане з тим, що його підрізав автомобіль іншого кандидата в народні депутати, набитий його прихильниками. Вломившися до "пайкового" автобусу, вони жваво приступили до реалізації свого права на захист законності виборчого процесу – тільки далеко не тим способом, що закріплений Законом і про який говорив ЦИК.
Так, згідно ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожний має право на звернення до суду в порядку, установленому цим законом.
При цьому стаття 3 Цивільно-процесуального кодексу України закріплює, що кожний має право, у порядку, установленому цим кодексом, звернутися в суд для захисту своїх порушених прав.
Тобто, в незалежності від області правовідносин і суті правопорушення, завжди існує можливість захисту своїх прав шляхом звернення до суду.
Але ж тоді не буде настільки необхідних народу видовищ – і от уже прихильники двох кандидатів у народні депутати зійшлися в кулачній бійці прямо посередині вулиці, реалізуючи своє право на захист шляхом застосування фізичної сили й побоїв...
28 жовтня ми будемо реалізувати своє право виборця. Причому, реалізуючи свої виборчі права, ми хочемо провести у Верховну Раду (фактично – до влади) кандидата, що буде представляти НАШІ з вами інтереси.
Але чи здатні політики гідно представити своїх виборців і дійсно працювати для народу, якщо вони починають (а деякі - і продовжують) свою політичну кар'єру шляхом підкупу й насильства?
Мені можуть зауважити, що, мовляв, самі кандидати, не брали участь у потворній бійці. Це правда, але саме на них лежить відповідальність, насамперед моральна, щоб у процесі виборчої компанії не були порушені вимоги чинного законодавства й насамперед - права Людини.
Так що не варто винити політиків у поганому житті, економічній нестабільності та навіть у жахливих війнах!
Усі проблеми – у нас самих! У нашому мисленні й поведінці....
Ми не зможемо змінити життя до кращого, якщо не змінимося самі. Тобто - поки не перестанемо продавати свої виборчі права за пайку хліба та приймати участь у негідних людини видовищах...
