У кубинських лікарів один роботодавець — Куба — незалежно від того, в якій точці світу вони працюють. Лише Бразилія щомісяця платить Кубі $3620 (97 тис. грн. — ГПУ) за одного лікаря. Кубинський уряд забирає майже всі кошти. Також забороняє брати з собою дітей при виїзді за кордон на роботу. 150 лікарів збунтувалися — подають у суд на Кубу і Бразилію.
Якщо медики повернуться додому, кубинський уряд їх арештує. Ті, хто почали судову боротьбу, відрізані від своїх сімей.
Радянський Союз обмежував пересування своїх громадян, проте історії тих, хто спромігся побачити інші країни, передавалися з покоління в покоління. Так трапилося і з кубинськими лікарями, яких держава відправила працювати фактично на користь своєї батьківщини.
— Коли вперше опиняєшся за межами Куби, сліпота полишає тебе. Помічаєш щось нове і хвилююче, — каже Елі Гутьєреш, одна з лікарів, які позиваються. — Зрозуміла — я втомилася бути рабом.
Програма обміну лікарями закінчується, а у медиків — візи. Їхня доля в руках суддів. Іноді ті стають на сторону кубинців, але зазвичай — ні.
— Усе чесно. Коли вони поставили підпис, погодилися з усіма обмеженнями, — вважає міністр охорони здоров'я Бразилії.
Справа не в присвоєнні Кубою собі зарплат лікарів, розлуці з дітьми, забороні залишатися в іншій країні після завершення програми.
— Наша освіта на Кубі — безкоштовна, як і медицина, але яка ж справжня ціна? Ти платитимеш за це все своє життя, — визнає кубинська лікарка Гіменеш.
Хто виграє, платять за це вимушеною еміграцією. Вони стають незалежними, проте шлях на Кубу їм тепер закритий.
5 
35413
Коментарі