15 людей загинули і 75 постраждали під час придушення повстання у казахському місті Жанаозен Мангістауської області на заході країни. Це офіційні дані. Очевидці ж кажуть, жертв понад 150.
У п'ятницю, 16 грудня, під час святкування 20-річчя незалежності Казахстану невідомі на центральній площі міста зруйнували святкові сцену та юрти, підпалили будівлю міської адміністрації, готель та офіс нафтової компанії "Озенмунайгаз". Влада ввела в Жанаозен війська й бронетехніку.
Загалом в місті спалили щонайменше 46 будівель.
— Спочатку думали, це влада найняла провокаторів, щоб мати привід розігнати акції протесту. Але вони підпалили акімат (міську адміністрацію. — "ГПУ"). Тоді почали грабувати магазини, — розповідає місцева вчителька 47-річна Айдана Маржанова. — Брат казав, навіть із салону ритуальних послуг усе винесли. Бачив, як двоє хлопців тягли рулон чорного оксамиту. Вдерлися до банку. Сейф не розбили, але потрощили комп'ютери.
Бої тривали всю ніч проти суботи. Після того, як стався вибух в одному з магазинів, спецназівці почали розстрілювати натовп бойовими набоями впритул. У суботу влада оголосила, що повстання придушене. У місті на 20 днів запровадили надзвичайний стан. Із 18.00 до 7.00 діє комендантська година. На вулицях посилена охорона, перекриті в'їзди та виїзди із Жанаозена. Заборонені масові акції. Перестали продавати фотоапарати, відеокамери й диктофони. У країні заборонили соцмережу "Твіттер". Кількох блогерів, які писали про події в Жанаозені, заарештували.
Протести почалися торік. Попри те, що нафтовидобувна галузь є прибутковою, більшість місцевих живуть бідно.
Компанія "Озенмунайгаз" відмовилася відремонтувати старі житлові будинки, у яких погоріла електропроводка. Гарячу й холодну воду давали за графіком. Дитсадок не опалювали, але місце в ньому коштувало як у спеціалізованому приватному закладі. Продукти в Жанаозені коштують удвічі-втричі дорожче, ніж у сусідніх містах, — бо, мовляв, у нафтовиків зарплати високі. Люди писали скарги до місцевої влади, дійшли до області і навіть до столиці Астана. Але безрезультатно. У травні жителі вийшли на страйк.
Усіх, хто брав участь у ньому, звільнили. Нових працівників набирали на мізерні зарплати. Нафтовики щодня виходили на площу. Жодного разу їх не показали по національному телебаченню.
— У нас квартира біля центру. Чоловік одразу сказав збиратися, — продовжує Айдана Маржанова. — Я ще побігла по братову дружину, в них троє малих дітей. Коли поверталася, наш будинок уже горів. Чоловік, Темір, устиг забрати все цінне. Думали, нас не випустять, в машину кидали камінням. Але якось виїхали. У п'ятницю ще могли додзвонитися до брата. Казав, що спецназ розстрілював чергами натовп. Айдар каже, сам бачив, як убили щонайменше шістьох. Він не помітив, щоб хтось із нафтовиків мав зброю. Її мала тільки молодь. Підпалювали все, перевертали машини. Про поранених ніхто не дбав. Спецназівці доганяли людей і валили на землю. Брат загубив сина, нашого племінника. Удома його немає, а до лікарні нікого не пускають. Боїмося, що малий загинув. Від суботи немає зв'язку і з Айдаром. Чоловік хотів повернутися, щоби пошукати, але його не пустили до міста. Забрали мобільний і фотоапарат.
У лікарні працює подруга. У суботу зранку телефоном розказувала, що в морг привезли десь 30 людей. Більше не везуть, бо немає куди класти. Чотирьох розстріляних записали як бездомних, хоча видно, що це нафтовики. Сказали поховати їх до понеділка. У свідоцтві про смерть трьох забитих наказали написати інші причини смерті. До поранених не пускають родичів.
На знак солідарності з нафтовиками Жанаозена їхні колеги на всіх видобувних підприємствах Західного Казахстану теж оголосили страйк. Війська та бронетехніку ввели в обласний центр Актау.
3 
1
Коментарі
51