"Шаміля Басаєва вбили, як боягузливого шакала, який навіть не опирався. Нарешті звір у людській подобі отримав те, що заслужив — смерть", — коментує звістку про загибель лідера чеченських бойовиків Міністерство оборони Російської Федерації у своєму офіційному виданні "Красная звезда".
10 липня у Росії оголосили траурним днем після загибелі в Іркутську понад 120 пасажирів літака А-310. Але для багатьох у країні цей понеділок несподівано став святковим. Голова Федеральної служби безпеки Микола Патрушев повідомив, що в Інгушетії, біля села Єкажево Назранського району, було вбито 41-річного бойовика Шаміля Басаєва.
— Це заслужена відплата за наших дітей у Беслані, в Будьоновську, за всі теракти, які вони здійснили в Москві, — заявив президент Росії Володимир Путін.
Російські журналісти називають вбивство Басаєва чудовим подарунком для Путіна напередодні самміту "великої вісімки" у Санкт-Петербурзі. США та Європейський Союз уже привітали Росію зі знищенням терориста.
Неподалік від автомобіля, у якому знаходився Басаєв, злетів у повітря замінований КамАЗ. Разом із ним загинули ще 12 бойовиків. Тіло Басаєва вибухом розкидало в різні боки. Його впізнавали по спотвореній голові та протезу ноги.
Шаміль Салманович Басаєв входив до списку найбільш розшукуваних терористів світу. З його ім"ям російське керівництво пов"язує ледь чи не всі гучні теракти та збройні напади за останні сім років.
Басаєв зізнався, що причетний до замаху на колишнього президента Чечні Ахмата Кадирова. Його син і нинішній прем"єр республіки Рамзан Кадиров оголосив себе кровним ворогом Басаєва й пообіцяв виплатити винагороду $10 млн за його голову.
— Знищити Басаєва — це мій священний обов"язок як мусульманина, як громадянина Російської Федерації, як міліціонера, — говорив Рамзан.
Кадиров обіцяв за голову Басаєва 10 мільйонів доларів
Тепер він жалкує, що не вбив Басаєва сам.
У покійного терориста залишилися дружина Індіре Дженія з селища Мгундзрихва Гудаутського району Абхазії, син та дочка.
Шаміль Басаєв був кандидатом у майстри спорту з багатоборства та шахів. Своїми кумирами називав Че Гевару, Гарібальді, Шарля де Голля та Франкліна Рузвельта.
Про смерть Басаєва повідомляють не вперше.
Чеченські бойовики визнали, що вбито саме Шаміля Басаєва. Але не слід забувати, що про його смерть повідомляють не вперше.
2000 року поширилися чутки, що Басаєв помер від гангрени, яка розвинулася після поранення. Але тоді він лише втратив ногу.
У квітні 2002-го начальник Генштабу збройних сил Російської Федерації Анатолій Квашнін заявив, що Шаміля Басаєва знищено. А через місяць командувач Північно-Кавказького військового округу генерал-полковник Геннадій Трошев розповів — мовляв, терорист загинув після артудару по позиціях бойовиків.
У квітні 2004 року журналісти повідомляли про смерть бойовика поблизу села Али-Юрт в Інгушетії. У лютому 2005-го дружина Басаєва розповіла, що він помер від хронічної хвороби нирок. Писали також, що його знищили при спробі захоплення аеропорту в Нальчику у жовтні 2005-го.
Скидається на те, що цього разу Шаміль Басаєв справді загинув. Усі крапки над "і" має розставити молекулярно-генетична експертиза, яку проводять у 124-й лабораторії Міноборони РФ в Ростові-на-Дону. Зразки тканин загиблого порівняють із тканинами найближчих родичів Басаєва.
Теракти Басаєва
1999 рік — вибухи багатоповерхових будинків у Волгодонську та Москві
2002, 23 жовтня — захоплення заручників у театральному центрі на Дубровці в Москві (загинуло понад 100 заручників)
2002, 27 грудня — вибух будинку уряду в Грозному (загинуло близько 70 людей)
2004, 9 травня — вбивство тодішнього президента Чечні Ахмата Кадирова
2004, 21–22 червня — рейд на Інгушетію (79 жертв)
2004, 1 вересня — захоплення школи в Беслані, Північна Осетія (загинуло понад 350 людей, половина з них — діти)
2005, 13 жовтня — напад на Нальчик у Кабардино-Балкарії (47 загиблих)
3 
1
Коментарі