Не має значення, наскільки злий президент Ірану Махмуд Ахмадінеджад. Він намагається уникнути війни, а Джордж Буш хоче її розпочати. Іран не хоче атакувати американців за їхній ядерний арсенал. США прагнуть напасти на Іран за його "легальну" ядерну програму.
Білий дім використає будь-яку стратегію для спростування очевидно брехливою чи невідповідною інформацією. Одна з тактик — ославити жертву.
Порушення прав людини, ісламський фашизм, фундаменталізм, екстремізм, тероризм. Іслам — це зло. Мусульмани тільки те й роблять, що брешуть. Коран навчає брехати християнам та іудеям, убивати їх. Що б не говорив Ахмадінеджад, це завжди брехня. Жителі Заходу — чесні, пристойні та миролюбиві. Ми маємо моральну перевагу, бо живемо в демократичній та вільній країні. В Ірані цього немає. Тут проводять вибори. Жінкам дозволили голосувати раніше, ніж у США. Та це нічого не означає, бо вони — мусульмани. А ми знаємо, що іслам та демократія не можуть співіснувати.
Ці нісенітниці дуже милі, та є факти. США вже встановили свої військові бази в Іраку, Афганістані, Пакистані, Саудівській Аравії, Кувейті, Катарі, Бахрейні, Об"єднаних Арабських Еміратах і Туреччині — країнах, які межують з Іраном. Американські військові проводять спільні тренування з їхніми військовими, інсценуючи входження в Іран по землі, повітрю та морю.
Іран має достатньо запасів нафти, аби завоювати "контроль" над глобальною економікою. А США хочуть затвердити статус єдиної суперсили в однополярному світі. У Білому домі вірять, що її не можна віддавати Ірану та його союзникам — Росії та Китаю. Іранська криза лише наступний епізод американської війни за нафту зі зростаючими імперіями Росії та Китаю.
Якими б не були справжні наміри Ахмадінеджада, США не можна дозволити атакувати Іран в ім"я миру в усьому світі. Спочатку американці думали, що підкоренням Афганістану та Іраку (економічно та військово неспроможних країн) вони покажуть світові, що контролюють ситуацію. Та їхні вороги в Іраку все ще можуть боротися з допомогою Ірану та Сирії. Їх підтримують Китай та Росія. Ці чотири нації, а також усі інші зацікавлені в тому, щоб США в Іраку програли. Якщо вони виграють тут, настане час Ірану та Сирії. Отже, найближчі 20 років США контролюватимуть останні запаси нафти. Та цього не захочуть Китай та Росія. У шаховій грі між імперіями Іран є останнім фронтом. Доки бомби США не досягнуть Ірану, на Близькому Сході пануватиме баланс сил. І жодна з імперій не матиме повного контролю над світовими запасами нафти.
15–16 жовтня президент Росії Володимир Путін був у Тегерані на другому саміті прикаспійських держав. Там він заявив, що підтримує роботу Ірану над ядерною програмою в мирних цілях. У перший день роботи саміту Путін ініціював підписання договору, який забороняє вести військові дії в цьому регіоні. Тобто жодна з прикаспійських країн, не підтримає вторгнення американських військ до Ірану.
Коментарі