Коли 60-річна Лінда Вокер із британського міста Ньюкасл опритомніла в місцевій лікарні, вона почала розмовляти з ямайським акцентом. Від її звичної вимови не залишилося й сліду.
— Я спочатку не помітила, що розмовляю якось по-іншому, — зізналась пані Вокер. — А тоді лікар увімкнув мені запис нашої розмови. Я була приголомшена. Тепер я не почуваю себе тією ж людиною. Це так незвично.
Лінда Вокер опинилась у шпиталі після того, як знепритомніла через порушення кровообігу в мозку. Дослідники Оксфордського університету дійшли висновку, що саме за таких умов у людей виникає так званий синдром чужого акценту. Пошкоджуються певні ділянки мозку, які відповідають за мову, через що потерпілий незвично вимовляє певні звуки і склади слів. Від цього виникає акцент.
— Для потерпілих це досить сильний психологічний удар, бо мова — це частина їхньої особистості, — каже доктор Джон Колман з Оксфордського університету, який вивчав це явище.
Уперше синдром чужого акценту зафіксували під час Другої світової війни 1941 року в Норвегії. Під час повітряної атаки дівчина отримала травму голови, після чого стала говорити на німецький манер. Через цей акцент у неї були неприємності.
Медики не навчилися лікувати цей синдром. Частина лікарів вважає, що людям, які потерпають від нього, слід звертатися до психіатра.
Коментарі