14 квітня помер колишній міністр культури Франції, письменник Моріс Дрюон. Він не дожив дев"ять днів до свого 91-річчя.
— Мсьє Моріс пішов із життя у своєму будинку в Парижі о шостій вечора, — каже Елен Каррер-д"Анкосс, секретар Французької академії мови та літератури. — Це велика втрата.
Президент Ніколя Саркозі надіслав листа родині померлого.
— Моріс Дрюон залишиться в історії передусім як автор гімну французького Опору "Пісня партизанів", — зазначає глава держави. — Любов до Франції та до свободи ніколи не полишала його.
Літератор народився у Парижі. Його батько Лазар Кассель походив із заможної єврейської родини, яка жила в російському місті Оренбург. Лазар переїхав до Франції, аби стати актором. Намагався влаштуватися до театрів Ніцци й Парижа. Після десятка невдалих спроб 21-річним наклав на себе руки. Морісу тоді було 2 роки.
2003-го Дрюон приїздив до своїх троюрідних племінників у Росії.
— До Оренбурга мене привіз Віктор Черномирдін, російський екс-прем"єр, дуже впливова людина в цій країні, — пише він у своїх мемуарах. — Місто прийняло мене наче сина, який повернувся додому. Мені сказали, що мій роман "Прокляті королі" був дуже популярний у Радянському Союзі.
Дрюон закінчив факультет політичних наук Паризького університету. Рік навчався у військовій школі, отримав звання офіцера кавалерії. Під час Другої світової втік від німців до Лондона й вступив до лав партизанського руху "Вільна Франція" Шарля де ґолля. Був фронтовим кореспондентом.
Його перший роман "Сильні світу цього" 1948-го здобув Гонкурівську премію. Письменник удостоєний державних нагород 16 країн. У 1973–1974 роках був міністром культури Франції.
Дрюон помер на руках у дружини Медлін, яка доглядала його впродовж 10 років. Щовечора жінка возила письменника в інвалідному візку до стайні — аби той міг погладити свого улюбленця поні.












Коментарі