"Світ — хороше місце, і за нього варто боротися, і мені дуже не хочеться його полишати". Так говорив мій улюблений герой, Роберт Джордан, в романі "По кому подзвін". Мені теж не хочеться. Але скарг у мене немає. Жодної. Подорож вдалася. Я знав велику пристрасть, бачив дивовижні чудеса, воював на війні й допомагав світу. Я відмінно пожив, а тепер дзвони дзвонять по мені. І я бажаю всім вам великих пригод, гарної компанії й життя такого ж щасливого, яким було моє", — написав американський сенатор Джон Маккейн у своїй останній книзі "Невгамовна хвиля". Помер від агресивної форми раку мозку 25 серпня. Хворобу виявили торік.
"У світі лишилося не так багато тих, на чиє життя хотілося б орієнтуватися. Маккейн — один із них. Народжений у небідній родині американської еліти, Маккейн міг стати будь-ким — чиновником, бізнесменом, зрештою, просто гульвісою. Він обрав армію та пішов на війну. Міг вийти з в'єтнамського полону на три роки раніше як син високопоставленого військового. Але всі ці роки він відмовлявся від спілкування не тільки з антивоєнними активістами, журналістами та іншими ліваками, а й з рідними. Був вірним своєму шляху Маккейн і в політиці. Спочивай з миром, капітане!" — пише на сторінці в соцмережі "Фейсбук" екс-командир полку "Азов" Андрій Білецький, 39 років.
Маккейн відстоював інтереси України в Америці й критикував політику Кремля.
"Маккейн не відчував неприязні до росіян і до їх багатостраждальної території. Він ненавидів слизьких диктаторів — хижих шакалів, що прикидаються добрими вівцями. Був громадянином світу, а не тільки американським патріотом. Із цієї причини Грузія, Україна, російські опозиціонери й багато неамериканських діячів по всьому світу плачуть за втратою", — вважає блогер Олександр Кушнарьов.
Конфліктував із американським президентом Дональдом Трампом.
— Він не герой війни. Я люблю тих, хто не був у полоні, — заявляв останній. Називав Маккейна невдахою, бо той програв Баракові Обамі президентські вибори 2008 року. І після смерті сенатора Трамп відмовився визнати його героєм. Прапори біля Білого дому приспустили лише після тиску на президента.
Маккейн заборонив запрошувати Трампа на свій похорон. Труну понесуть його політичні соратники та російський опозиційний журналіст Володимир Кара-Мурза-молодший. Очолює Фонд свободи Бориса Нємцова, російського опозиціонера, убитого в Москві 27 лютого 2015 року.
Церемонії прощання почалися 30 серпня в Фініксі, штат Аризона. Поховають Маккейна 2 вересня на цвинтарі військово-морської академії в Аннаполісі, штат Меріленд.
Cтаток політика оцінюють у 29 мільйонів доларів
29 серпня 1936 року Джон Сідні Маккейн народився на американській авіабазі в Панамі.
1958 — закінчив Військово-морську академію в Аннаполісі. Колишні однокурсники описують його як товариського, але непокірного хлопця.
1960 — почав військову кар'єру льотчиком на авіаносцях.
1967 — брав участь у військових діях у В'єтнамі. Пробув у полоні до 1973-го. Отримав численні травми, пережив фізичні та моральні тортури, дизентерію. Коли батько став командувачем Тихоокеанського флоту, відмовився виходити на волю без інших полонених.
1980 — одружився вдруге з донькою підприємця-пивовара Сінді Генслі.
1981 — пішов у відставку. Був сенатором від республіканської партії того ж штату.
2006 — зайняв 10 місце в рейтингу найбагатших сенаторів США. Cтаток політика оцінили в $29 млн. Основне джерело доходів — пивна компанія, успадкована дружиною від батька.
2008 — став єдиним кандидатом на президентські вибори від республіканців, але програв Бараку Обамі.
2013 — відвідав Майдан під час Революції гідності, зустрівся з учасниками й політиками.
2016 — взимку разом з іншими сенаторами відвідав Донбас. Зустрівся із президентом Петром Порошенком і військовими.
2017 — Сприяв наданню Україні ракетних комплексів "Джавелін".
3 
1
Коментарі