
Німецький журналіст Стефан Ернстінґ знайшов у архівах записи письменника Александра Моріца Фрая. Той під час Першої світової війни служив разом з Гітлером у 16-му Баварському резервному полку, був санітаром. Під час війни писав есе. У його записах є згадки й про молодого Адольфа.
Ернстінґ видав біографію письменника і включив до книги його твори. В одному з них Фрай пояснює, чому Гітлер носив характерну "щіточку". Раніше він мав широкі прусські вуса. Однак вони не влізали під протигаз, тому мусив їх підстригти. Нові захисні засоби в німецькому війську запровадили, коли британська армія почала використовувати під час атак гірчичний газ. Майбутній фюрер просто виконав наказ свого військового керівництва.
Фрай також описав свою першу зустріч із майбутнім фюрером.
— Блідий, доволі високий чоловік зайшов до підвалу, коли почали падати перші снаряди під час вечірнього бомбардування. Його очі були наповнені гнівом і страхом, — розповідає письменник. — Він виглядав високим, бо був дуже худим. Пишні вуса приховували потворний розріз його рота.
Чоловік сидів і важко дихав. Його жовте лице почервоніло. Він став злісно говорити про англійців, наче роздратований індик. У той момент я відчув те саме, що й інші солдати, які зустрічали його пізніше: усі маневри ворога він сприймав особисто. Так, ніби англійці воювали лише заради того, щоб забрати лише його дорогоцінне життя.
У своїх нотатках Фрай каже, що Гітлер не був боягузом, як дехто стверджує. Але і хоробрим він його не називає: "Гітлер ніколи не розслаблявся, завжди був готовий діяти, він дуже переймався своєю безпекою".
Одного разу він їхав у поїзді з Фраєм і сержантом Максом Амманом. Адольф заснув із відкритим ротом. При цьому так витягнув ноги, що сержант не міг пройти. Амман вдарив Гітлера по нозі, від чого той прокинувся.
— Будь люб"язним тримати свої кінцівки при собі, — сказав сержант командним тоном.
Адольф почервонів і хотів сказати щось у відповідь, але промовчав.
Після війни Моріц Фрей зрідка зустрічався з Гітлером у Мюнхені. Обидва купували пресу в одному й тому ж кіоску.
— Він брав багато газет і був улюбленим клієнтом продавщиці, — згадує Фрай.
Коментарі