
З 4 по 7 червня у країнах ЄС обирали новий Європарламент. Серед партій, що потраплять до головного законодавчого органу Євросоюзу, — шведська Партія піратів. Її члени виступають за вільний обмін файлами в Інтернеті та зниження цін на компакт-диски.
Цьогоріч на виборах у більшості країн перемогли партії правого спрямування. Вони виступають за жорсткі закони щодо іммігрантів, критикують будівництво мечетей та ісламських шкіл в Європі.
Партія піратів посіла п"яте місце на виборах. За неї у Швеції віддали свої голоси 7% виборців. Переважно — активні користувачі Інтернету віком від 18 до 30 років. За шведськими законами, обмін фільмами й музикою в мережі — злочин. Місцева влада навіть має право перевіряти особисту електронну пошту громадян на наявність аудіо— та відеофайлів. Саме це, на думку, аналітиків, спровокувало шведів голосувати за "Піратів".
— Вибори показали, чи право приватності важливе для громадян, — каже засновник "Піратів" 37-річний Рік Фальквінге. — Ми перепишемо політичну історію Європи.
Вибори до Європарламенту проходять що п"ять років. 786 депутатів обирають від кожної з 27 країн-членів ЄС. Цьогоріч явка на виборах найнижча. У них взяло участь 43,4% виборців.
— Ці вибори нічого суттєвого у країні не вирішують, — розповідає "ГПУ" юрист із Польщі 25-річний Кароль Пенкальський. — Тому поляки й інші громадяни ЄС на них ходять украй рідко.
Коментарі