Бразильські спортсмени скаржаться, їм досі не виплатили призових і зарплатні за участь в Олімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро рік тому. Місто визнало себе банкрутом. У школах, поліції та лікарнях ввели режим економії.
— Щотижня звертаюся до керівництва, — розповідає 34-річна Поліана Окімото. Отримала бронзову медаль за заплив на 10 км. — Щоразу отримую якісь відмовки. Гроші розікрали. Офіційно розслідують, куди поділися мільйони доларів. Хабарі, відкати. Мені не заплатили призові. Винні 4,5 тисячі доларів. Тим, хто має отримати зарплатню, кажуть — не варто й сподіватися. До того ж наші спортивні спонсори не продовжували контрактів. Виробник купальників не бачить, де в Бразилії я можу гідно представляти їхню продукцію. Відкриті басейни тимчасово не працюють. Немає грошей купити хлорин. Тренуюся у брудній воді.
Влада Ріо одразу після закінчення ігор оголосила, що утримувати спортивні об'єкти не може. Запропонувала інвесторам вкласти гроші у стадіони і два олімпійські містечка. На більшості з 27 стадіонів за рік не провели жодної події.
— Сподівалися, інвестори зацікавляться можливістю проводити фестивалі, якісь спортивні події, — каже журналіст Еухео Морес. — Мали бути гірки для байкерів, скейтбордистів, маршрути для каное. Але це містечко в бідному районі. Там одразу після закінчення ігор розікрали все, що могли. Друге — в елітному. Там мав бути парк з екзотичними рослинами, стадіони для футболу, майданчики для боротьби, величезні ігрові зони. Замовили за 15 тисяч проект зони для молодих сімей. Його робив племінник мера. За кілька місяців не зголосився жоден інвестор. Якісь гроші виділяють на охорону, але навіть великі стадіоні стоять порожні. Утримувати велотрек коштує понад мільйон доларів на рік. Це лише за системи кондиціонування. Інакше дерев'яні покриття псуються. І так із кожним об'єктом. Мільйони викидають на апартаменти, де мали жити спортсмени. Охорона, догляд, прибирання. Поводяться так, ніби у будь-який момент туди можуть рвонути туристи. Хоч і під час ігор більша половина кімнат стояла порожня.
Досі чекають компенсації за житло 70 тис. жителів міста. Їхні будинки знесли, щоб збудувати стадіони й парки. Влада міста обіцяла платити за оренду, доки їм не нададуть нові квартири.
— Мерія зобов'язала мене прийняти 40 родин, у яких знесли халабуди, — говорить власник готелю Саймон Алівера. — Селили по дві-три родини в номері. Їх усе влаштовувало. У багатьох не було ні туалету, ні води в бараках. Але платили за них лише три місяці. Потім хтось опинився на вулиці. Частина платить за третину кімнати. Поки що не виганяю. Нове житло ніхто не будує. Правозахисники звернулися з пропозицією пустити ці родини в апартаменти спортсменів. Мерія написала відмову, бо чекають інвестицій.
Коментарі