Понад 50 тис. мітингарів виходять на вулиці столиці Румунії Бухареста в п'ятницю 10 серпня. Вимагають переобрати парламент. Бо нинішній опирається боротьбі з корупцією, стверджують. У сутичках із поліцією травми отримують щонайменше 450 осіб.
Новий парламент має складатися із 300 сенаторів, 100 з них — представники діаспори. Треба створити уряд технократів — щоб кожен міністр був досвідченим фахівцем очолюваної галузі, вимагають демонстранти. Зібрання проходить на площі Перемоги перед будівлею уряду.
Протести організувала румунська діаспора. Причинами називають зростання корупції, низьку зарплату в країні та спроби правлячої соціал-демократичної партії послабити судову владу.
— Хочемо сучасні дороги та школи. А не роздавати хабарі праворуч і ліворуч, — каже Ілеана Ангел. Із чоловіком приїхали на мітинги з Іспанії.
— Мене непокоїть розкрадання у владній верхівці, — каже 60-річний Влад. Прізвища не називає. Вперше за 30 років приїхав додому з американського Нью-Йорка.
Частина протестувальників намагається прорватися через поліцейський кордон до урядової будівлі. Кидають у поліцію пляшками та бруківкою.
Правоохоронці відповідають сльозогінним газом, перцевим спреєм. Застосовують водомети. Б'ють кийками демонстрантів. Це перше застосування сили проти мітингарів за майже два роки антикорупційних акцій. Серед постраждалих — 35 поліцейських.
"Справжня демократія дає кожному право на протест. Насильство неприпустиме, незалежно від політичних поглядів", — пише у "Фейсбуку" президент країни Клаус Йоганніс.
Мітинги продовжуються у вихідні. Дехто лишається на всю ніч, установлюють намети. Тисячі людей виходять на вулиці інших міст, зокрема великих Клуж-Напока, Констанца, Ясси, Сібіу.
Близько 15 тис. збираються в неділю. Тримають плакати "Корупція вбиває. Відставка", кричать: "Злодії. Злодії". Розмахують прапорами Румунії, США, НАТО та Євросоюзу. Запалюють ліхтарики на телефонах і підіймають їх угору.
У понеділок на протести виходить майже 2 тис. чоловік.
У Румунії працює Національний антикорупційний директорат — аналог українського Національного антикорупційного бюро. 2013-го його очолила Лаура Кодруца Кевеші. Є генеральним прокурором країни 12 років. За цей час засудили понад 90 колишніх міністрів, сенаторів, депутатів і олігархів.
2013-го директорат розслідував корупційні справи проти тисячі чиновників. Серед них — колишній прем'єр Віктор Понта із соціал-демократичної партії, що нині при владі. Отримала більшість у парламенті 2016-го.
У лютому цього ж року депутати запропонували звільнити ув'язнених корупціонерів. Хотіли замінити тюрму штрафом у 200 тис. євро — 6,3 млн грн. Скасували відповідальність для тих, хто отримав хабар менше 43 тис. євро — 1,3 млн грн. Румуни вийшли на акції протесту й домоглися скасування амністії. Але справу проти Понти закрили.
У липні президент Йоганніс звільнив Кевеші з посади голови директорату.
Румунія — одна з найбідніших європейських країн, що розвиваються. Визнана найбільш корумпованою країною ЄС.
3,6 млн румунів живуть і працюють за кордоном, за даними Організації Об'єднаних Націй. Це чверть населення країни. Щороку відправляють на батьківщину 4,4 млрд євро — 137,7 млрд грн.
— Румунію вважають зразком для України в питаннях протидії корупції. Якщо боротьбу почнуть згортати, це стане сигналом для країн Східної Європи, що перемогти корупціонерів неможливо, — вважає експерт ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук.
3 
1
Коментарі