Ексклюзиви
Вівторок, 05 жовтня 2021 19:24

Офшор Зеленського, міцна гривня і репресії в Криму - що про нас пише світова преса

Gazeta.ua підготувала огляд преси - що писали 28 вересня - 4 жовтня світові засоби масової інформації про Україну та події навколо неї.

"Pandora Papers: найбільший в історії витік офшорних даних розкриває фінансові секрети багатих і впливових", The Guardian, Велика Британія

Витік 11,9 млн фінансових документів розкрив офшорні угоди й активи понад сотні мільярдерів, 30 світових лідерів і 300 державних чиновників. Папери розповідають про секретні операції і приховані активи декого з найбагатших і найвпливовіших людей світу.

Президента Зеленського обрали 2019 року на фоні обіцянок очистити Україну від корупції та впливу олігархів. Під час виборчої кампанії він, як виявилося, передав свої 25% акцій офшорної компанії Сергієві Шефіру - близькому другові, який працює головним радником президента.

Від коментарів Зеленський відмовився. Не ясно, чи залишається він бенефіціаром цього бізнесу.

"Нацбанк України планує зміцнити гривню, щоб стримати інфляцію", Bloomberg, США

Національний банк України не перешкоджатиме зміцненню курсу гривні, бо це допомагає стримувати інфляцію, заявив заступник глави НБУ Сергій Ніколайчук.

Гривня випереджає всі східноєвропейські валюти, які значно більше втратили

З падінням гривні на 6,5% щодо долара цьогоріч, це одна з найкращих валют у світі. Вона випереджає всі східноєвропейські валюти, які значно більше втратили свої позиції.

Підтримка гривні відбувалася завдяки високому глобальному попиту на товари, які експортує Україна, жорсткій грошово-кредитній політиці, допомозі ЄС і через ознаки того, що країна має прогрес у переговорах з МВФ щодо отримання фінансової допомоги.

"Дозволимо гривні зміцнитися, якщо це буде відбуватися під дією ринкових сил. Постараємося згладити будь-які екстремальні коливання, водночас поповнюючи резерви", - каже Ніколайчук.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Країни Африки обженуть Україну економічно за 30 років. Огляд світової преси

З серпня НБУ витрачає менше коштів на валютні інтервенції. Його денний ліміт зараз становить $5 млн, порівняно з $20 млн раніше.

Інтервенції також відбуваються рідше - з початку року їх проводили 53 рази, порівняно зі 106 втручаннями за той же період торік.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Небагато країн в світі так покладаються на підтримку США, як Україна - американська преса про візит Зеленського

"Ситуація з нашими міжнародними резервами в довгостроковій перспективі не виглядає поганою. Нам не потрібно купувати так багато іноземної валюти, як це було два чи п'ять років тому", - каже Ніколайчук.

Зміцнення гривні - хороша новина для іноземних інвесторів, зацікавлених у купівлі українських облігацій в національній валюті. Ніколайчук очікує, що попит на них зростатиме. Особливо з огляду на те, що Україна чекає включення в індекс JPMorgan Chase&Co., який є орієнтиром для багатьох інвесторів, щоб вкладатися в боргові зобов'язання ринків, що розвиваються.

"Вигнані з Криму татари намагаються розпочати нове життя в Україні", Voice of America, США

Рустем Скибін народився у вигнанні. Повернувся на батьківщину в Крим у 1990-х. Його знову звідти вигнали. 45-річний художник-кераміст - один із кримських татар, які втекли на материкову Україну після 2014 року, коли Росія захопила півострів.

Автор: Сторінка Рустема Скибіна в Facebook
  Художник кримський татарин Рустем Скибін
Художник кримський татарин Рустем Скибін

Мусульманська меншина виступила проти анексії. Кримські татари боялися повторення репресій радянської епохи, як масові депортації, через які родину Скибіна вигнали в Узбекистан. Ті, хто виїхав із Криму, кажуть, що їхні побоювання підтвердилися.

Росіяни робили усе, щоб кримських татар не стало. Зараз не краще

"У минулому росіяни робили усе, щоб кримських татар не стало. Зараз не краще. Відбуваються репресії, політичні суди, тюремні ув'язнення", - каже Скибін у своїй майстерні в Києві.

Більшість із близько 300 тис. татар Криму бойкотували сумнівне голосування, організоване Кремлем 2014-го, з питанням про інтеграцію півострова в Росію. Після анексії Москва розправилася з кримськотатарською меншиною, заборонивши її традиційний представницький орган - Меджліс, закривши її телеканал й арештовуючи активістів. Арешт в цьому місяці заступника глави Меджлісу Нарімана Джелялова за звинуваченням у змові з іншими активістами став останнім потрясінням для меншини. Їх звинуватили начебто в причетності до вибуху на газопроводі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія підбирається до України з півночі: що про нас пише світова преса

Хоча зараз у художника нормальне життя в Києві, його мати й сестра повернулися додому, а шлюб розпався. Боячись за безпеку, він не відвідує Крим з 2017 року.

"Усе менше можливостей відвідати рідних чи перетнути кордон. Ми всі хочемо бачити одне одного і всі відокремлені", - каже Скибін.

Із 2014 року росіяни змусили 10 відсотків із 300 тисяч татар покинути Крим

Росія посадила в тюрми більше 90 татар. Вона відкидає звинувачення, що арешти - політично мотивовані. Москва заявляє, що вони націлені на ісламістів та "прокиївських терористів". Із 2014 року росіяни змусили 10% татар покинути Крим.

Цю долю меншина проживає раз за разом. Після того, як царська Росія захопила Крим 1783 року, сотні тисяч татар втекли з півострова, рятуючись від релігійних і політичних переслідувань. За Сталіна їх звинуватили у співпраці з нацистською Німеччиною і депортували в Середню Азію. Майже половина під час депортації померла від голоду і хвороб. Повертатися почали за Горбачова і стали громадянами України після 1991 року. Потім - російська анексія.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ціль Байдена в Україні - уникнути конфлікту з Росією - що про нас пише світова преса

Татари кажуть, що почуваються в Україні у безпеці, але турбуються, що їхні діти і внуки забудуть рідну мову. Ескендер Буджуров народився в Узбекистані й утік із Криму після 2014 року. Каже, що Київ став для нього другим домом. Але нарікає на відсутність шкіл з викладанням рідною мовою.

Татари кажуть, що українці зі співчуттям ставляться до них, а в країні досить мечетей і халяльної їжі. Цьогоріч Київ уперше виділив кошти на популяризацію татарської культури. І все ж киримли мріють повернутися додому, в український Крим.

"Будапешт і Київ сперечаються про поставки російського газу", Frankfurter Allgemeine Zeitung, Німеччина

Після короткої літньої відлиги, відносини між Угорщиною і Україною знову нижче нуля. Міністри закордонних справ викликали послів одна одної, щоб висловити протести. Приводом став контракт, який Угорщина підписала з Газпромом. Протягом наступних 10 років Росія поставлятиме 4,5 млрд "кубів" газу на рік. Більшу частину новим південним трубопроводом через Туреччину й Балкани. 1 млрд "кубів" - через Австрію. Так Україна втрачає роль транзитної країни для постачань газу в Угорщину.

Економічний форум між сусідами скасували. Київ подав скаргу в Єврокомісію

Київ гнівно відреагував на це "несподіване і таке, що розчаровує" рішення Будапешта, яке було "абсолютно політично мотивованим", шкідливим для України і взаємин між країнами. Економічний форум між сусідами скасували. Київ подав скаргу в Єврокомісію.

Це спричинило різку реакцію Будапешта. Суперечка загострилася.

Автор: Reuters
  м
м

Все так швидко погіршилося через історію взаємних звинувачень і претензій двох країн. Україна прийняла 2017 року закон про освіту, за яким мовою навчання в школах є державна українська мова, й діти меншин мають її вчити, щоб інтегрувалися в суспільство і мали рівні можливості з іншими українськими дітьми. Деякі предмети можуть викладати однією з мов ЄС, тобто угорською, з певними обмеженнями до останнього класу. Закон насправді спрямований не на 150 тис. угорців Закарпаття, а на велику частину російськомовних.

Під час відкриття зборів в одній сільській громаді крім українського виконали ще й угорський гімн

Відтоді не раз виникала напруженість між країнами. Торік Київ звинуватив Будапешт у втручанні в українські місцеві вибори. Приводом стали заклики до угорської меншини Закарпаття підтримати закарпатське "Товариство угорської культури" і його кандидатів. Після виборів СБУ здійснила рейд на місцеві фонди, що належать угорській меншині. Вони перевіряли, чи не загрожують ті українському суверенітету. Приводом стало те, що під час відкриття зборів в одній сільській громаді крім українського виконали ще й угорський гімн. Після цього глава МЗС Угорщини Петер Сійярто вкотре закликав заморозити співпрацю НАТО з Україною.

Тим більше дивно, що в серпні цьогоріч президент Угорщини Янош Адер узяв участь у "Кримській платформі" в Києві. Її різко критикувала Москва. Водночас влада в Будапешті - близька до Росії. Те, що угорський президент, який представляє партію прем'єра Віктора Орбана, робить неузгоджені зовнішньополітичні кроки, можна вважати винятком.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський не отримав від Байдена бажаного - що про нас пише світова преса

Адер сказав у Києві, що угорці зазнали схожих з українцями травм розділу й піддалися агресії зі сторони великих держав 1920 року, коли був підписаний Тріанонський мир. Тоді Угорщина втратила велику частину територій.

"Ми добре знаємо, чому анексія Криму така болюча для народу України", - сказав Адер.

По суті, уряд Орбана раніше теж виступав за суверенітет і територіальну цілісність України, а також підтримував санкції ЄС проти Росії. Але риторичну згадку про Тріанонський мир можна розглядати як максимальне вираження співчуття зі сторони угорців. Навіть попри те, що Адер не забув покритикувати український закон про освіту.

У минулому "Огляді преси" Gazeta.ua писала про героїчну операцію українських військових, які вивозили афганців із Кабулу, репортаж із шалених вечірок для іноземців у Києві та про угорсько-українські суперечки щодо транзиту газу.

Зараз ви читаєте новину «Офшор Зеленського, міцна гривня і репресії в Криму - що про нас пише світова преса». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі