Gazeta.ua підготувала огляд преси - що писали 1-7 вересня у світових ЗМІ про Україну та події навколо неї.

"Зеленський пішов із зустрічі у Вашингтоні майже з порожніми руками", The National Interest, США

Президент Володимир Зеленський прибув у Білий дім у середу на першу особисту зустріч із Джо Байденом. Саміт супроводжував черговий раунд фінансової допомоги США для України. Зокрема, пакет допомоги в галузі безпеки в $60 млн, ще $45 млн гуманітарної допомоги та $12,8 млн "допомоги через Covid-19". Із 2014-го тільки на військові потреби Україні Сполучені Штати виділили $2,5 млрд.

 

Зеленський вирушив у Вашингтон не для того, щоб отримати додаткові гроші, які його уряд, імовірно, однаково б отримав. А для пом'якшення недавньої напруженості, яка накопичилася між Вашингтоном і Києвом, відколи Байден вступив на посаду й зустрівся з Путіним у Женеві.

У Зеленського були три головні завдання. По-перше, домогтися прогресу в розробленні дорожньої карти щодо вступу України в НАТО. По-друге, переконати Вашингтон приєднатися чи взяти активну участь у "нормандському форматі". По-третє, домогтися від Байдена значущих поступок через неминуче завершення будівництва газопроводу "Північний потік-2". Він повернувся, не досягнувши жодного з цих завдань.

Зеленський не отримав однозначної відповіді "так" або "ні" щодо членства в НАТО, якого, як він казав журналістам, домагатиметься від лідерів Заходу. Замість цього прессекретар Білого дому Джен Псакі підтвердила усталену позицію Байдена: "Двері в НАТО залишаються відчиненими. Але є кроки, які країни-кандидати, як-от Україна, мають зробити, щоб відповідати стандартам членства". Це та ж позиція, яка була і в держсекретаря Блінкена під час візиту до Києва цього літа.

Зеленський казав, що Байден "особисто підтримує" амбіції України щодо НАТО. Але попри його спроби представити результати зустрічі як прогрес у розробленні дорожньої карти, немає ознак того, що Білий дім змінив ставлення до цього питання.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мета Байдена в Україні - уникнути конфлікту з Росією - що про нас пише світова преса

Київ багато років переконує Вашингтон узяти участь у "нормандському форматі". Ці зусилля частково є наслідком невдоволення Києва Мінськими угодами. Українські керівники наполягають на неможливості виконання частини угод. Зеленський раніше цьогоріч заявив, що "деякі пункти Мінська мають бути оновлені". У Києві припускають, що активніша участь Вашингтона в "нормандському форматі" може стимулювати перегляд Мінська чи навіть спровокувати появу паралельного формату. Проте Білий дім постійно відхиляє подібні запрошення, і візит Зеленського не став винятком.

Вашингтон і Київ опублікували спільну заяву, в якій стверджується, що обидві сторони "продовжують виступати проти "Північного потоку-2", який США й Україна розглядають як загрозу європейській енергетичній безпеці". Проте трубопровід уже на порозі запуску. На цьому етапі протидія йому з боку Вашингтона є радше символічною, ніж практичною. Адміністрація Байдена в травні скасувала санкції щодо компанії, яка будує проєкт, визнавши, що Вашингтон мало що може зробити для зупинки завершення трубопроводу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Меркель у Києві обговорювала мир на сході України та "Північний потік-2" - що про нас пише світова преса

"Влада і США, й України підтримують зусилля щодо збільшення потужностей для постачань газу в Україну з диверсифікованих джерел", - ідеться в заяві президентів. Це звучить абстрактно, не схоже на заяву про конкретні політичні наміри.

Саміт був вправлянням у порожніх запевненнях. Зеленський і Байден закликали до припинення війни на Донбасі, але Мінські угоди не стали ні на крок ближчими до виконання напередодні їхньої сьомої річниці, ніж у день підписання. Протидія Росії практично зводить нанівець перспективи альтернатив Мінську. Адміністрація Байдена не бажає приймати Україну в НАТО з огляду на величезні геополітичні ризики. Але йому бракує політичної волі, щоб заявити про це прямо, тому продовжує затягувати розгляд питання під приводом непрозорих вимог внутрішніх реформ.

На відміну від попередніх взаємодій на державному рівні між українськими та американськими офіційними особами, на саміті Зеленського - Байдена бракувало того, чого двосторонні відносини зараз потребують найбільше: політичного змісту й стратегічної ясності.

"США засуджують затримання Росією лідера кримських татар", Reuters, Велика Британія

Сполучені Штати Америки рішуче засудили затримання Росією на вихідних заступника Меджлісу кримських татар та інших представників цієї етнічної групи. Нарімана Джелялова затримала 4 вересня російська окупаційна влада в Криму.

 

"Закликаємо російську окупаційну владу негайно звільнити їх. Це останнє в довгій низці політично мотивованих затримань і каральних дій проти Меджлісу та його керівництва", - ідеться в заяві Держдепу.

Джелялова та ще чотирьох кримчан затримали через нібито пошкодження газопроводу в селі Перевальне на трасі із Сімферополя до Ялти.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Урок для України з падіння Афганістану: що про нас пише світова преса

Глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що Росія "посилила терор в окупованому Криму".

"Росія затримала татар, які повернулися з "Кримської платформи". Їх катують", Polsat, Польща

Татар, затриманих в останні дні в анексованому Росією Криму, піддають тортурам, заявила заступниця глави МЗС України Еміне Джапарова. На її думку, це помста за саміт "Кримська платформа". 3 і 4 серпня в Криму затримали п'ятьох кримських татар і провели серію обшуків. Серед них заступник голови Меджлісу.

"Згідно з традиційним сценарієм фальсифікації звинувачень, 23 серпня, у день відкриття саміту "Кримська платформа", нібито сталося механічне пошкодження газопроводу в Криму", - каже Джапарова.

 

В МВС Криму заявили, що газопровід пошкодили "невідомі". Джапарова підкреслює, що пошкодження газопроводу, яким надходить газ у військову частину, не підтверджено іншими джерелами. Проте порушили справу за фактом умисного знищення майна й почали пошуки винних.

"Винних" чомусь знайшли відразу після повернення Джелялова з Києва, де він брав участь у "Кримській платформі". За сфабрикованими звинуваченнями він виявився "підривником і співучасником злочину", а двоюрідні брати - "диверсантами, виконавцями злочину" ", - заявила заступниця голови українського МЗС.

Вона підкреслила, що до Джелялова і братів не допускають незалежних адвокатів.

"Мої джерела свідчать, що їх катують. До них застосовують незаконні методи розслідування, психологічний і фізичний тиск. Вважаємо це актом помсти за участь у "Кримській платформі", - каже Джапарова.

 

За словами глави Меджлісу Рефата Чубарова, який посилається на адвоката Джелялова, з моменту затримання в суботу вранці до пізнього вечора чоловіків тримали в невідомій кімнаті. На руках у Джелялова були наручники, а на голові - сумка. На нього чинили психологічний тиск.

Крим є частиною України й анексований Росією в березні 2014-го в результаті збройного нападу й "референдуму", який українська та західні влади визнали незаконним. Татари, які до анексії становили до 15% жителів півострова, бойкотували "референдум". Після анексії вони зазнали репресій з боку Москви. Росія вважає Меджліс екстремістською організацією і заборонила його.

×