Індіанці об'єдналися і розбили війська США

25 червня 1876-го, 145 років тому, американські індіанці племен сіу і шаєна під керівництвом вождя Несамовитий Кінь виграли бій над армією США в долині ріки Літл-Бігхорн. Вони перемогли практично 600-особовий кавалерійський загін підполковника Джорджа Кастера. Це була остання перемога індіанців США у їх боротьбі проти влади Америки.

Уряд США просив племена індіанців віддати свою так звану Велику резервацію і переселитися далі. Ця пропозиція була категорично відхилена. Тоді Вашингтон зобов'язав їх прибути в спеціальні центри, до яких вони були приписані. Розуміючи, що це депортація, урядовий ультиматум проігнорували. Армія США отримала наказ розпочати підготовку до військової кампанії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Корінних американців примусово переселили

Загін із 833 солдат вже через два тижні спалив село племені шаєнів. Попри несподіваність нападу американців, їх чисельну перевагу, урядові війська зазнали значних втрат убитими і пораненими, а індіанці зуміли відбити табун коней і більшість врятувались втечею. Дії уряду США консолідували індіанців й на заклик вождів зібралось близько 2,5 тис. вояків.

Війська США рушили проти племен з трьох фортів, щоб оточити і змусити до капітуляції. Але розвідникам індіанців вдалось заздалегідь виявити ворогів і їх атакувати, добряче пошарпавши. Тоді аби вибити індіанців послали кінний загін Кастера. Той виявив сліди щойно покинутого індіанського табору і, зробивши марш-кидок, 25 червня раптом атакував противника, не знаючи його реальних сил. Несподівана атака американців внесла сум'яття в ряди індіанців, але контрудар Несамовитого Коня у фланг змінив перебіг бою, долю якого вирішила чисельна перевага індіанців. Вже за дві години американців розбили. Битва тривала до ночі, але здолати рештки американців, які встигли зайняти кругову оборону і окопатись на узвишші, індіанцям не вдалось. Над ранок, дізнавшись, що наближаються основні сили американців, індіанці залишили поле бою.

Поразка на ріці Літл-Бігхорн і загибель 266 вояків армії США, зокрема, 16 офіцерів, включаючи самого Картера шокувала США, які урочисто святкували столітній ювілей з дня проголошення незалежності. Війська були змушені два місяці чекати на підкріплення, щоб продовжити війну. Племена, попри перемогу, не змогли зберегти єдність і розпались на кілька загонів, що самостійно протистояли урядовим військам. Останній їх великий бій відбувся 8 січня 1877-го в долині ріки Тонга й засвідчив нездатність індіанців протистояти добре озброєній і переважаючій армії.

×