"Чим закінчиться війна в Україні" – Гарлан Ульман

Думки у виданні The Hill старшого радника Atlantic Council Гарлана Ульмана

Чим закінчиться війна в Україні? Київ зі зрозумілих причин вважає виживання України вільною, незалежною, суверенною державою своїм екзистенційним завданням. Це призвело до того, що президент Володимир Зеленський поставив перед собою максимальну мету – повернення більшої частини або всіх майже 20% країни, окупованих Росією, разом з репараціями від Москви як такі, що не підлягають дискусії.

Мета Зеленського недосяжна, якщо не буде зміни режиму в Росії чи масового повстання в російських військах. Підтримка США й Заходу часто стримувалася, щоб не спровокувати російську ескалацію. Це призвело до воєнного глухого кута, який може стати постійним чи перерости в заморожений конфлікт. І малоймовірно, що Україна отримає необхідні кошти для створення ефективного загальновійськового наступального потенціалу, щоб повернути собі всі втрачені землі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Західні еліти не билися на брудних вулицях міст. Їм не зрозуміти гопника Путіна" – чеський кримінолог Петр Пойман

Мета Москви менш очевидна. Дехто стверджує, що Путін прагне угоди шляхом переговорів. Можливо, зі збереженням за Росією повного контролю над Кримом і окупованим Донбасом. Ухвалений минулого тижня указ про збільшення чисельності російської армії на 137 тис. осіб має посилити позиції Москви. Сигнал про відданість меті війни може зробити переговори прийнятнішим варіантом для Києва. Однак мобілізація та навчання більшої армії потребує часу, а збільшення призову не сподобається багатьом росіянам.

Крім того, російська військова доктрина стверджує, що для захисту від можливої екзистенційної загрози державі, тобто путінському режиму, застосують ядерну зброю. Чи призведе "поразка" в Україні й суттєва втрата нині окупованих територій до цього "шоку і трепету" для Києва зі сторони Москви й до його капітуляції або нав'язаного миру? Це одне з багатьох потенційно екзистенційних питань, які не можна скидати з рахунків або на які не можна відповісти впевнено.

Для США й Заходу загалом правильно, що всі війни слід припиняти. Але якою є стратегія припинення цієї війни на сприятливих чи прийнятних для України умовах? Здається, немає жодної чіткої версії.

Вбивство достатньої кількості російських солдатів може змусити Росію піти на переговори або принаймні прийняти припинення вогню і залишити умови миру на розсуд Зеленського. Ці припущення безрозсудні й дурні. Звісно, одне з негласних завдань може полягати в тому, щоб продовжувати знекровлювати Росію, так само як в Афганістані завдання було в тому, щоб послабити СРСР, що зрештою змусило його піти геть.

У міру того, як війна триває вже сьомий місяць чи восьмий рік, якщо вважати, що її початком стала анексія Криму 2014 року, і наближається зима, то постачання енергоносіїв надаватиме дедалі більшого політичного впливу на ставлення Європи й НАТО до Росії. Путін використовуватиме енергетичну зброю, щоб послабити західну коаліцію. У цьому йому допомагає висока інфляція та політична нестабільність у західних країнах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Війна з Росією триватиме десятиліттями. Маємо бути готовими" – Олександр Хара

Політика в США й Італії примхлива. Сполучене Королівство обирає свого четвертого прем'єра після того, як попередніх трьох викинули. Нагальне питання, як довго збережеться консенсус і послідовність Заходу щодо підтримки України, особливо якщо війна загостриться чи з'являться ознаки постійного глухого кута?

У той час, як Китай і Росія зблизилися у стратегічному партнерстві, Пекін явно є старшим партнером. Малоймовірно, що він буде проти переговорів чи припинення вогню. І, безумовно, виступатиме проти будь-якої ескалації, яка може зашкодити його і без того хворій економіці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Неймовірні втрати росіян послаблюватимуть Росію, робитимуть її поступливішою" – Стівен Бланк

Отже, єдиний розумний результат – це якась форма переговорів. Можливо, щоб вони розпочалися з примусового припинення вогню. Але на війні чутливість і раціональність часто рано губляться. Крім того, здавалося б, найкращий спосіб, це переконати чи змусити Путіна й Зеленського до того, що пошук врегулювання відповідає їхнім особистим інтересам.

Як домогтися припинення цієї війни – сізіфове питання. Оскільки президент Джо Байден назвав Путіна воєнним злочинцем, можливо, президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган може бути кращим посередником з Москвою. Для України це мають бути США. А Захід має гарантувати довгострокову підтримку й допомогу Києву для забезпечення його незалежності. Запуск цього процесу зараз не гарантує успіху. Але яка альтернатива?

Переклад Gazeta.ua

×